Методологія державного управління земельними ресурсами та землекористуванням

Abstract

Обгрунтовано, що система багатофункціонального управління земельними ресурсами та землекористуванням включає підсистему функціонального загальнодержавного управління земельними ресурсами та підсистему управління землекористуванням. Функціональне загальнодержавне управління земельними ресурсами державою як їх власником, уособленому в органі виконавчої влади Держгеокадастрі України, базується на принципі "від загального до часткового", а багатофункціональне управління землекористуванням базується на принципах "від загального до часткового" та "від часткового до загального". Управління землекористуванням поділяється на такі види: галузеве, яке здійснюють міністерства, служби; будується за принципом підвідомчості підприємств, організацій, яким надано землі; не залежить від територіального розміщення земель різних категорій; територіальне (самоврядне) управління, яке здійснюють органи територіальних громад; може бути загальним або спеціальним; місцеве (внутрігосподарське) управління, яке здійснюють власники, землекористувачі та орендарі земельних ділянок. З'ясовано, що перехід до реформування державного управління земельними ресурсами та землекористуванням в Україні, по-перше, являє собою складний процес трансформації методологічних основ державного управління з подальшим виробленням концепцій, програм і моделей самих реформ; по-друге, успішна реалізація державно-управлінських реформ потребує спеціального наукового їх супроводу, основною складовою якого є методологічні пошуки з метою вироблення ефективного інструментарію державно-управлінської діяльності. Це обумовлено тим, що управління повинно бути трансформовано в напрямі руху від домінуючого використання в державному управлінні земельними ресурсами та землекористуванням технологій впливів і дій до домінування технологій погоджень і взаємодій, від відносно не залежних однієї від одної технологій адміністрування, публічності та електронного управління земельними ресурсами та землекористуванням до їх взаємного погодження. Основою трансформації управління є перехід у державному управлінні земельними ресурсами та землекористуванням від домінування принципів адміністрування, закритості, ієрархії, централізації, більшої владної дистанції до домінування принципів публічності, відкритості, партнерства, децентралізації, незначної владної дистанції.