Класична чума свиней: історичні аспекти, сучасна епізоотична ситуація в світі та Україні, імунітет і вакцинопрофілактика

Abstract

Складна епізоотична ситуація щодо класичної чуми свиней в Україні спостерігалася у 1993–1996 рр., коли було завдано колосальних економічних збитків свинарству. Вперше КЧС з’явилася в США, а потім розповсюдилась в Європу та інші частини світу. Нині хвороба є ендемічною для більшості країн Східної Європи, Центральної і Південної Америки, Південно-Східної Азії, Далекого Сходу. Визнаним резервуаром вірусу КЧС є дикі свині. Джерелом збудника інфекції є хворі тварини, свині з латентною інфекцією і перехворілі свійські і дикі свині – вірусоносії. За природних умов зараження відбувається аліментарним, аерогенним, контактним та ін. шляхами. Розповсюдження вірусу з одної ферми на іншу можливе у разі переміщення заражених свиней, які знаходяться в інкубаційному періоді або тварин з латентною інфекцією. У разі зараження свиней вірулентними штамами вірусу його переважно виявляють в крові і тканинах. В Україні у боротьбі з класичною чумою свиней основна роль належить масовій вакцинації свиней проти цього захворювання. Завдяки таким заходам нині хворобу реєструють спорадично серед диких свиней. Відмовитись від вакцинації свиней проти класичної чуми недоцільно, оскільки це могло б призвести до збільшення частоти виникнення захворювання і відповідно до значних економічних збитків. Сложная эпизоотическая ситуация по классической чуме свиней в Украине наблюдалась в 1993–1996 гг., когда был нанесен колоссальный экономический ущерб свиноводству. Впервые КЧС появилась в США, а затем распространилась в Европу и другие части света. Сейчас болезнь является эндемической для большинства стран Восточной Европы, Центральной и Южной Америки, Юго-Восточной Азии, Дальнего Востока. Признанным резервуаром вируса КЧС являются дикие свиньи. Источником возбудителя инфекции являются больные животные, свиньи с латентной инфекцией и переболевшие домашние и дикие свиньи – вирусоносители. В естественных условиях заражение происходит алиментарным, аэрогенным, контактным и другими путями. Распространение вируса из одной фермы на другую возможно в случае перемещения зараженных свиней, находящихся в инкубационном периоде или животных с латентной инфекцией. В случае заражения свиней вирулентными штаммами вируса его преимущественно обнаруживают в крови и тканях животного. В Украине в борьбе с классической чумой свиней основная роль принадлежит массовой вакцинации свиней против этого заболевания. Благодаря таким мерам сейчас болезнь регестрируют спорадически среди диких свиней. Отказаться от вакцинации свиней против классической чумы нецелесообразно, поскольку это могло бы привести к увеличению частоты возникновения заболевания и соответственно к значительным экономическим убыткам.