Озонотерапія як нова антимікробна стратегія

Abstract

Центр громадського здоров’я МОЗ України повідомляє, що стійкість до антибіотиків (антимікробна резистентність) та поява мультирезистентних бактеріальних штамів є проблемою глобального значення. Всесвітня Організація Охорони Здоров’я (ВООЗ) оголосила антибіотикорезистентність однією з основних загроз людству. Саме тому зменшення використання антибіотиків і пошук альтернативи останніх є актуальним питанням, зокрема у ветеринарній медицині. Метою досліджень було вивчити антимікробні властивості озону стосовно збудників раневої інфекції і дослідити можливість використання озонотерапії як потенційного методу антимікробної терапії. Матеріалом для визначення антимікробної дії озону були проби ексудату від хворих собак з гнійними ранами та змиви після санації гнійних ран озонованим 0,87 % розчином NaCl. Складність перебігу ранового процесу за гнійного запалення значною мірою залежить від ступеня мікробного обсіменіння рани і видового складу мікроорганізмів. Тому важливим аспектом було вивчення антимікробних властивостей озону за його дії на гнійний ексудат іn vitro» і in vivo і визначення при цьому бактерицидного впливу на мікроорганізми. Загальне мікробне число визначали методом серійних розведень за Пастером, а видовий склад мікроорганізмів – за культуральними та біохімічними властивостями культивованих мікробних колоній з наступною мікроскопією мазків чистих культур, пофарбованих за Грамом. Мікрофлора гнійних ран була представлена Staph. аureus, Str. faecalis і E. coli. Мікробне забруднення гнійного ексудату до лікування становило від 6,6•10-10 до 3,7•10-8 КУО/мл. Озон проявляє антимікробний вплив на мікроорганізми в рані, однак за концентрації 7 мг/мл не чинить подразнюючої дії на тканини організму. Результати мікробіологічних досліджень підтверджуються клінічними даними. Так, уже на третю добу лікування у тварин в зоні пошкодження була незначна кількість раневого ексудату, а мікробне число останнього склало 1,4•10-4 3,1•10-3 КУО/мл, що є нижче критичного рівня забруднення і в більшості випадків не призводить до прогресування гнійно-запального процесу, тому озонотерапія може розглядатися як додаткова або альтернативна терапія бактеріальної інфекції.

Центр общественного здоровья МОЗ Украины сообщает, что устойчивость к антибиотикам (антимикробная резистентность) и появление мультирезистентных бактериальных штаммов является проблемой глобального значения. Всемирная Организация Здравоохранения (ВОЗ) объявила антибиотикорезистентность одной из основных угроз человечеству. Именно поэтому уменьшение использования антибиотиков и поиск альтернативы последних является актуальным вопросом, в частности и в ветеринарной медицине. Целью исследований было изучить антимикробные свойства озона относительно возбудителей раневой инфекции и исследовать возможность использования озонотерапии как потенциального метода антимикробной терапии. Материалом для определения антимикробного действия озона были пробы гнойного экссудата от больных собак с гнойными ранами и смывы после санации гнойных ран озонированные 0,87 % раствором NaCl. Сложность течения раневого процесса при гнойном воспалении в значительной степени зависит от степени микробного обсеменения раны и видового состава микроорганизмов. Поэтому важным аспектом было изучение антимикробных свойств озона за его действия на гнойный экссудат in vitro и in vivo и определение при этом бактерицидного воздействия на микроорганизмы. Общее микробное число определяли методом серийных разведений по Пастеру, а видовой состав микроорганизмов определяли по культуральным и биохимическим свойствам культивируемых микробных колоний с после-дующей микроскопией мазков чистых культур, окрашенных по Граму. Микрофлора гнойных ран была представлена Staph. аureus, Str. faecalis и E. coli. Микробное загрязнение гнойного экссудата до лечения составляло от 6,6•10-10 до 3,7•10-8 КОЕ/мл. Озон уничтожает все виды бактерий, вирусов, грибов и простейших, однако при концентрации 7 мг/мл не оказывает раздражающего действия на ткани организма. Результаты микробиологических исследований подтверждаются клиническими данными. Так, уже на третие сутки лечения у животных в зоне повреждения было незначительное количество раневого экссудата. Микробное число последнего составило 1,4•10-4 3,1•10-3 КОЕ/мл, что ниже критического уровня загрязнения и в большинстве случаев не приводит к прогрессированию гнойно-воспалительного процесса, поэтому озонотерапия может рассматриваться как дополнительная или альтернативная терапия бактериальной инфекции.