Визначення ефективності методик виділення спор збудника bacillus anthracis із ґрунту

Abstract

Захворювання тварин та людей на сибірку продовжує з’являтися у традиційно ендемічних регіонах, що свідчить про реальну загрозу виникнення хвороби на будь-якій території: у країнах Європи, Азії, та інших регіонах земної кулі. Спори збудника сибірки дуже стійкі у навколишньому середовищі. Відомо, що вони залишаються життєздатними до 300 років. За сприятливих умов активація (мобілізація метаболітичних процесів) спор відбувається протягом 1–2 хв із наступною ініціацією і проростанням (20–30 хв) та виростанням у вегетативну клітину (60–90 хв). Зоонозне захворювання на сибірку є актуальним не лише для України, а й для більшості країн Європи та всього світу, оскільки захворюваність залишається на високому рівні, щорічно реєструються тисячі летальних випадків, на лікування хворих витрачають великі кошти громадян та держав, а виробники тваринницької продукції несуть значні економічні збитки через загибель тварин та проведення протиепізоотичних, протиепідеміологічних і профілактичних заходів. У статті наведені результати визначення ефективності методик виділення спор збудника штаму Bacillus anthracis UA–07 із грунту. Встановлено, що використання методики із застосуванням твіну-80, 1 % сироваткового альбуміну у фосфатно-сольовому буфері та агару PLET, дозволяє підвищити виділення спор збудника із ґрунту на 16,8 % (р<0,001). Водночас слід звернути увагу на те, що за незначної контамінації досліджуваного грунту чи матеріалу, ймовірно, існує проблема отримання недостовірного результату дослідження. За удосконаленою методикою для дослідження необхідно всього 2,5 г ґрунту, тоді як за методикою № 1 – 60 г, за методикою № 2 і № 3 – 95, № 4 – 10 г., окрім того для відмивання спор використовуються сучасні детергенти, більша швидкість центрифугування, використовується 100 % етиловий спирт, який знищує ґрунтову вегетативну та деяку спорову форму мікрофлори (окрім спор Bас. аnthrасis).Заболевания животных и людей сибирской язвой продолжает появляться в традиционно эндемичных регионах, свидетельствует о реальной угрозе возникновения болезни на любой территории: в странах Европы, Азии и других регионах земного шара. Споры возбудителя сибирской язвы очень устойчивы в окружающей среде. Известно, что они остаются жизнеспособными до 300 лет. При благоприятных условиях активация (мобилизация метаболическим процессов) спор происходит в течение 1–2 мин с последующей инициацией и прорастанием (20–30 мин) и вырастанием в вегетативную клетку (60–90 мин). Заболевания сибирской язвой является актуальным не только для Украины, но и для большинства стран Европы и всего мира, поскольку заболеваемость остается на высоком уровне, ежегодно регистрируются тысячи летальных случаев, на лечение больных тратят большие средства граждан и государств, а производители животноводческой продукции несут значительные экономический ущерб из-за гибели животных и проведения противоэпизоотических, противоэпидемических и профилактических мероприятий. В статье приведены результаты определения эффективности методик выделения спор штамма Bacillus anthracis UA–07 из почвы. Установлено, что использование методики с применением твина-80, 1% сывороточного альбумина в фосфатно-солевом буфере и агара PLET, позволяет повысить выделение спор возбудителя из почвы на 16,8% (р<0,001). Вместе с тем следует обратить внимание на то, что при незначительной контаминации исследуемого грунта или материала, вероятно, существует проблема получения недостоверного результата исследования. По усовершенствованной методике для исследованиии необходимо всего 2,5 г почвы, тогда как по методике № 1 – 60 г, по методике № 2 и № 3 – 95, № 4 – 10 г., кроме того, для отмывания спор используются современные детергенты, большая скорость центрифугирования, используется 100 % этиловый спирт, который уничтожает почвенную вегетативную и некоторую споровую форму микрофлоры (кроме спор Bас. аnthrасis).