Please use this identifier to cite or link to this item:
Title: Дієслово pray як реквестивний маркер в історі ї англійсько ї мови
Other Titles: The verb pray as a request marker in the history of English
Authors: Зізінська, Анна Петрівна
Береговенко, Наталія Сергіївна
Zizinska, Anna
Berehovenko, Natalia
Keywords: pray, реквестив, імператив, мовленнєвий акт, директив, діахронія;pray, speech act, request, directive, Middle English, Early Modern English, diachrony
Issue Date: Feb-2019
Publisher: Молодий вчений
Citation: Зізінська А.П. Дієслово pray як реквестивний маркер в історії англійської мови / А. П. Зізінська, Н. С. Береговенко // Молодий вчений. - 2019. - № 2 (66). - С. 435-438. DOI:
Abstract: Стаття присвячена аналізу реквестивних мовленнєвих актів з маркером pray в ередньоанглійський та ранньоновоанглійський періоди (12–17 ст.). Здійснено аналіз одиниць та окреслено особливості їх утворення. Досліджено структурні та прагматичні властивості pray-конструкцій та особливості їх розвитку в історії англійської мови. Діахронічна розвідка дозволила виокремити найбільш поширені форми реквестиву з pray та дослідити його будову та функцію. Були опрацьовані літературні пам’ятки середньоанглійської та ранньоновоанглійської мов з 12 по 17 ст., що дозволило зробити ґрунтовний аналіз pray-конструкцій та особливості їх вживання.
Description: The aim of this paper is to discuss the development of the verb pray as a speech acts of requests from the twelfth century to the seventeenth century. Our task is to examine its pragmatic and structural features. The diachronic study helped to establish the most common forms of pray-requests and to analyze their structure and function in the sentence. The analysis of these units shows structural and pragmatic features of pray-constructions throughout the history of English language. The results regarding the diachronic development of the verb pray show that its first appearance in English happened not earlier than the thirteenth century. The Old English bidd was gradually replaced by Old French preier which had the same meaning i.e. ask earnestly, to beg. From the fifteenth century to the seventeenth century the form I pray you was reduced to I pray or prithee and ultimately to pray. According to the results of our study there were seven most common types of constructions with the verb pray which differed in their structure. One of the most distinctive characteristics is the free word order and the inversion of the constituents. The request sentence had the imperative main verb and a simple sentence I pray you. Our researched showed that most common type of the sentence with the verb pray had the direct word order. Originality of this article is defined by the fact that this study covers large-scale periods in the history of English showing the evolution of the verb pray as a request maker. The data was selected in diachronic perspective out of Middle English and Early Modern English texts from twelfth to the seventeenth centuries. Our study contributes to general theory of speech acts and may also be the used as the basis for further investigations concerning structural as well as pragmatic features pray-requests.
ISSN: 2313–2167
metadata.dc.identifier.udc: 811.11-112
Appears in Collections:Наукові публікації

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Diieslovo_pray_y.pdf305,24 kBAdobe PDFView/Open

Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.