Планування сталого землекористування радіаційно забруднених грунтів агроландшафтів на топологічному рівні (на прикладі Білоцерківського району Київської області)

Abstract

Стаття присвячена теоретичним та методичним питанням обґрунтування сталого (збалансованого) землекористування на локальному рівні. Ці питання вирішуються на прикладі Білоцерківського району Київської області, ландшафтна структура, господарське використання та радіоекологічний стан якого типовий для Правобережного Лісостепу України. Обґрунтовано роль і сутність сталого землекористування. На основі проведених досліджень і розрахунків запропоновано напрями оптимізації локального землекористування. Виявлені просторові та часові закономірності радіаційного забруднення ґрунтів та самоочищення агроландшафтів від радіонуклідів. На основі цих закономірностей та оцінок стану ґрунтових відмін агроландшафтів обґрунтований комплекс заходів по оптимізації локального сталого (збалансованого) землекористування, розроблено пропозиції щодо планування раціональної організації природокористування в межах Білоцерківського району Київської області. Виконане дослідження дозволяє вважати, що найскладнішими екологічними проблемами сільськогосподарського виробництва і землекористування є радіаційне забруднення земель сільськогосподарського призначення, що ускладнене ерозією ґрунтів, гумусним виснаженням та нестачею основних елементів мінерального живлення рослин, обмеженим внесенням добрив. Для оптимізації використання земельних угідь та отримання умовно чистої сільськогосподарської продукції визначено, що необхідним є довготерміновий план скорочення площі еродованої ріллі та заміни її на екостабілізуючі угіддя. Метою цього плану є поступове наближення функціональної (виробничої) територіальної структури агроландшафту до його природно-ландшафтної структури. За результатами дослідження з’ясовано, що для реалізації цього плану необхідно здійснити наступні кроки: 1) виключити з орного обігу агроландшафтні смуги ерозійно небезпечних схилів крутизною понад 3–5 і створити в межах цих смуг культурні пасовища з травостоєм не нижче 10 см. Це дасть змогу знизити надходження радіоактивних речовин з дерниною, в якій міститься значна частина радіонуклідів, та ефективно і екологічно безпечно використати у сільському господарстві агроландшафтні смуги, які зараз є найбільш забрудненими. Крім цього, задернування є ефективним засобом боротьби з водною ерозією. 2) провести консервацію сільськогосподарських угідь зі щільністю забруднення понад 15 Кі/км2 , розташованих у північно-східній частині досліджуваного району.