Фактори ризику та клінічний прояв розриву передньої хрестоподібної зв’язки у собак

Abstract

Розрив передньої хрестоподібної зв’язки одна з найбільш поширених ортопедичних патологій у собак, супроводжується порушенням стабільності колінного суглоба, розвитком кульгавості й дегенеративних змін у суглобових структурах. Метою роботи було провести оцінку ризику розриву передньої хрестоподібної зв’язки у собак різних вагових категорій та визначити інформативність використаної бальної системи прогнозування. У ході дослідження проведено клінічне обстеження собак із кульгавістю, що включало збір анамнезу, ортопедичний огляд та тести, рентгенографія колінного суглоба з визначенням кута TPA. Після підтвердження діагнозу тварин розподілили за вагою на великі, середні та дрібні породи. Оцінювали вік, стать, масу тіла, ступінь кульгавості та сумарний бал ризику розриву ПХЗ. Встановлено, що найвищі показники ризику характерні для собак великих порід, де середній бал ризику становив 11,33±1,15. У собак середніх порід даний показник складав 6,67±0,58. У дрібних порід фактичний рівень ризику був вищим за прогнозований та становив 8,33±0,58 проти 5,33±0,58, що свідчить про недостатню чутливість існуючої шкали оцінки для тварин малої маси тіла. Виявлено, що збільшення кута TPA та виражена кульгавість супроводжувалися підвищенням ризику розвитку патології. Отримані результати підтверджують необхідність удосконалення критеріїв оцінки ризику розриву передньої хрестоподібної зв’язки у собак дрібних порід з урахуванням їх морфометричних та породних особливостей.