Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/17101
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorАрбузова, Тетяна Василівна-
dc.contributor.authorArbuzova, Tetyana-
dc.date.accessioned2026-07-03T07:32:29Z-
dc.date.available2026-07-03T07:32:29Z-
dc.date.issued2026-
dc.identifier.citationАрбузова Т.В. Архітектура інструментів антикорупційної політики у системі публічного управління. Економіка, фінанси, менеджмент: актуальні питання науки і практики. 2026. № 2 (76). С. 71-83. DOI: 10.37128/2411-4413-2026-2-5 URL: https://efm.vsau.org/storage/articles/May2026/5wOGEvzVO8DQpya4FAiS.pdfuk_UA
dc.identifier.issn2411-4413-
dc.identifier.urihttp://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/17101-
dc.descriptionThe article tackles the study of anti-corruption policy instruments architecture, the justification of the need for their interaction and comprehensive application in Ukraine. It is noted that such an architecture should be defined as a systematically organized, hierarchically structured and functionally interconnected set of public administration instruments and mechanisms aimed at preventing, detecting and combating corruption, operating at different levels of management and ensuring the achievement of anti-corruption policy goals. It is emphasized that the main characteristics of the architecture of instruments are systematicity, complexity, multi-level, adaptability. It is presented the classification of the levers according to the criteria: functional purpose, nature of influence, subjects of implementation, influence object, the model «capability – motivation – opportunity», application initiative. Key tools that contribute to increasing transparency and reducing corruption risks are identified: electronic declaration, open state registers, electronic procurement, anti-corruption programs of government bodies and organizations. Common and individual problems of applying key tools are indicated. It is established that the effectiveness of anti-corruption policy is ensured not by separate tools, but by their integrated architecture, digitalization, effective, independent institutions and the development of their analytical capacity, the implementation of a risk-based approach to control, ensuring the inevitability of liability for corruption offenses, the introduction of a system for assessing the tools effectiveness based on key performance indicators, ensuring a full cycle of control, expanding access to public information and improving the tools for its use, reducing the discretionary powers of the officials, and developing a culture of integrity. It is concluded that the implementation of the proposed measures will contribute to the transition from the fragmented and declarative use of anti-corruption policy instruments to the formation of their holistic, integrated and effective architecture, which will meet the modern challenges of public administration.uk_UA
dc.description.abstractСтаття присвячена дослідженню архітектури інструментів антикорупційної політики, обґрунтуванню необхідності їхньої взаємодії та комплексного застосування в Україні. Зазначено, що таку архітектуру доцільно визначати як системно організовану, ієрархічно структуровану та функціонально взаємопов’язану сукупність інструментів і механізмів публічного управління, спрямованих на запобігання, виявлення та протидію корупції, що функціонують на різних рівнях управління та забезпечують досягнення цілей антикорупційної політики. Підкреслено, що основними характеристиками архітектури інструментів є системність, комплексність, багаторівневість, адаптивність. Представлено класифікацію важелів за критеріями: функціональним призначенням, характером впливу, суб’єктами реалізації, об’єктом впливу, моделлю «спроможність – мотивація – можливість», ініціативою застосування. Виділено ключові інструменти, що сприяють підвищенню прозорості та зниженню корупційних ризиків: електронне декларування, відкриті державні реєстри, електронні закупівлі, антикорупційні програми органів влади та організацій. Зазначені спільні та індивідуальні проблеми застосування ключових інструментів. Установлено, що результативність антикорупційної політики забезпечується не окремими інструментами, а їх інтегрованою архітектурою, цифровізацією, ефективними незалежними інституціями та розвитком їх аналітичної спроможності, впровадженням орієнтованого на ризик підходу до контролю, забезпеченням невідворотності відповідальності за корупційні правопорушення, запровадженням системи оцінювання ефективності інструментів на основі ключових показників ефективності, забезпеченням повного циклу контролю, розширенням доступу до публічної інформації та вдосконаленням інструментів її використання, зменшенням дискреційних повноважень посадових осіб, розвитком культури доброчесності. Зроблено висновок, що реалізація запропонованих заходів сприятиме переходу від фрагментарного та декларативного використання інструментів антикорупційної політики до формування їх цілісної, інтегрованої та ефективної архітектури, що відповідатиме сучасним викликам публічного управління.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherВінницький національний аграрний університетuk_UA
dc.subjectантикорупційна політикаuk_UA
dc.subjectanti-corruption policyuk_UA
dc.subjectінструментиuk_UA
dc.subjectinstrumentsuk_UA
dc.subjectархітектураuk_UA
dc.subjectarchitectureuk_UA
dc.subjectпублічне управлінняuk_UA
dc.subjectpublic administrationuk_UA
dc.subjectсистемаuk_UA
dc.subjectsystemuk_UA
dc.subjectконтрольuk_UA
dc.subjectcontroluk_UA
dc.subjectінститутиuk_UA
dc.subjectinstitutionsuk_UA
dc.subjectкультура доброчесностіuk_UA
dc.subjectculture of integrityuk_UA
dc.titleАрхітектура інструментів антикорупційної політики у системі публічного управлінняuk_UA
dc.title.alternativeArchitecture of anti-corruption policy instruments in the public administration systemuk_UA
dc.typeСтаттяuk_UA
dc.identifier.udc351.9:328.185uk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.