Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16915| Назва: | Концепція медіатексту в комунікативному дискурсі |
| Інші назви: | The concept of media text within communicative discourse |
| Автори: | Дячук, Олена Валентинівна Diachuk, Olena |
| Ключові слова: | медіатекст, дискурс, кодування і декодування тексту, вербальні та невербальні засоби;media text, discourse, text encoding and decoding, verbal and nonverbal means |
| Дата публікації: | гру-2025 |
| Видавництво: | НаУОА |
| Бібліографічний опис: | Дячук О. В. Концепція медіатексту в комунікативному дискурсі / О. В. Дячук / Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологія». – Острог : Вид-во НаУОА. - С. 27-30. |
| Короткий огляд (реферат): | У статті розглядаються особливості поняття медіатексту, в основі якого лежить поєднання медійних і вербальних одиниць. В межах традиційної лінгвістики текст визначається як послідовність знакових одиниць, об’єднані смисловим зв’язком, основними властивостями якого є зв’язність і цілісність. Концепція медіатексту може виходить за межі знакової системи вербального рівня, являючи собою послідовність знаків різних семіотичних систем – мовних, графічних, звукових, візуальних, – специфіка поєднання яких зумовлена конкретним каналом масової інформації. Медіатекст інтерпретується як сукупний продукт трьох глобальних підсистем масової комунікації: журналістики, PR і реклами. У засобах масової інформації технологічні особливості кожного окремого каналу поширення – чи то радіо, телебачення чи Інтернет – мають величезний вплив на форму й зміст повідомлення. Аудиторія медіатексту ‒ це розосереджені в часі і просторі групи людей, тобто люди, які мешкають у різних місцях, мають різні пріоритети в житті, належать до різних вікових груп тощо. Чітке уявлення про цільову аудиторію впливає на рішення про характер медіатексту. Концепція медіатексту дозволяє створите ще більш об'ємне уявлення про репрезентативність у сфері мас-медіа, оскільки охоплює не лише повідомлення плюс канал, але і всі багаточисельні ексгралінгвістичні фактори, пов'язані з особливостями створення медіаповідомлення, його адресата, зворотного зв'язку, культуропов’язані способів кодування і декодування, а також соціально-історичного і політико-ідеологічного контексту. Таким чином, звернення до медіатекстів може бути пов’язано й з вирішенням завдань формування системи вимог до комунікативної поведінки та культури мови людини, що говорить публічно. В зв'язку з цим медіатексти можуть стати своєрідним «дзеркалом», що відображають «мовний смак» і «мовну персональну ідентифікацію особистості» сучасної епохи |
| Опис: | The article examines the peculiarities of the concept of media text, which is based on the combination of media and verbal units. Within traditional linguistics, a text is defined as a sequence of sign units united by a semantic connection, whose main properties are coherence and integrity. The concept of media text goes beyond the sign system of the verbal level, representing a sequence of signs from various semiotic systems linguistic, graphic, sound, and visual the combination of which is determined by the specific channel of mass communication. Media text can be interpreted as the collective product of three global subsystems of mass communication: journalism, public relations, and advertising. In mass media, the technological features of each individual channel of distribution whether radio, television, or the Internet have a tremendous impact on the form and content of the message. The audience of a media text consists of groups of people dispersed in time and space individuals living in different places, having different life priorities, and belonging to various age groups, among others. A clear understanding of the target audience influences decisions regarding the nature and style of the media text. The concept of the media text allows for a more comprehensive understanding of representation in the field of mass media, as it encompasses not only the message and the channel but also numerous extralinguistic factors related to the peculiarities of media message creation, its addressee, feedback, culturally conditioned ways of encoding and decoding, as well as the socio-historical and politicalideological context. Thus, the study of media texts may also be associated with addressing the tasks of forming a system of requirements for communicative behavior and speech culture of a person engaged in public speaking. In this regard, media texts can become a kind of «mirror» reflecting the language taste and linguistic personal identity of the modern era |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16915 |
| УДК: | 811.161.2'42 |
| Розташовується у зібраннях: | Наукові публікації |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Konceptsia_media.pdf | 849,34 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.