Взаємозв’язок кліматичних змін та галузі козівництва

Abstract

Зростання населення на нашій планеті ставить нові виклики перед аграрною галуззю — рослинництвом і тваринництвом. Нарощування поголів’я сільськогосподарських тварин і птиці для забезпечення населення продукцію тваринного походження неминуче призводить до зростання негативного впливу на навколишнє середовище через кишкову ферментацію, гній, кормовиробництво тощо. Це є досить істотним джерелом викидів парникових газів, що спричиняють кліматичні зміни. За таких умов доцільним є використання для виробництва тваринницької продукції таких видів тварин, що є найбільш адаптованими до підвищених температур повітря. Такою галуззю є козівництво, яке характеризується високою адаптаційною здатністю до різних кліматичних умов завдяки поведінковим, генетичним, фізіологічним і морфологічним механізмам, які гарантують теплорегуляцію їхнього організму. Тепловий стрес у кіз виникає за температури навколишнього середовища вище 38°C, що значно перевищує поріг виникнення теплового стресу в інших видів сільськогосподарських тварин. Тепловий стрес негативно впливає на імунну та ендокринну системи кіз, ріст і розвиток, репродуктивну здатність як самиць, так і самців, молочну, м’ясну і кашемірову продуктивність. Пом’якшити дію теплового стресу на тварин можна за рахунок оптимізації годівлі та умов утримання, а також через використання порід і популяцій кіз, які визначаються високою термотолерантністю. В Україні питання термотолерантності сільськогосподарських тварин раніше не вивчалося, оскільки воно було неактуальним у нашій кліматичній зоні. Нині в світі проводяться дослідження на фізіологічному, поведінковому і генетичному рівнях щодо виявлення порід і популяції кіз, які характеризуються високою акліматизаційною здатністю і є термотолерантними. Виявлені гени, які можуть слугувати генетичними маркерами толерантності кіз до теплового стресу, однак це питання потребує додаткових досліджень і підтверджень у різних популяціях кіз.