Особливості формування споживчого попиту на продовольчому ринку в умовах макроекономічної нестабільності

Abstract

Вивчення особливостей споживання продовольства набуває особливої актуальності в періоди загострення системних загроз як внутрішнього, так і зовнішнього характеру. Метою статті є узагальнення теоретичних засад сучасних моделей споживання та дослідження макроекономічної динаміки попиту на продовольство, виявлення факторів і обмеження споживчого попиту в Україні в умовах нестабільності. Практичне використання розглянутих наукових засад для побудови моделі функції споживання у вітчизняних умовах матиме ряд недоліків, а саме: по-перше, моделі обмежуються здебільшого кількісною стороною проблеми розподілу доходу на споживання і заощадження, не враховуючи якісної характеристики цього процесу; по-друге, більшість із зазначених теорій вивчається на високому рівні математичної абстракції, що ускладнює розробку реальних моделей споживання; по-третє, закономірності, що покладено в основу моделей, мають реальний прояв на практиці, але в умовах стабільної економіки. Дослідженням встановлено, що у структурі грошових витрат частка у 2014 році, яку домогосподарства витрачали на купівлю продовольчих товарів та оплату харчування поза домом, становила 54%, у міських домогосподарствах – 55, сільських – 49%, що є свідченням високого рівня бідності населення країни. Порівняння рівня споживання основних видів продуктів харчування в розрахунку на одну особу населення у великих і малих містах та в сільській місцевості не виявили великої різниці, за винятком деяких продуктів. Так, щодо групи тваринницької продукції в сільській місцевості населення більше споживає молока і молочної продукції, картоплі та хлібних продуктів, менше риби і рибної продукції. Така ситуація пояснюється тим, що переважна більшість сільського населення займається вирощуванням картоплі та овочів на присадибних ділянках з метою самозабезпечення необхідними продуктами харчування. Задля збільшення економічної доступності продовольства для всіх верств населення необхідно розробити систему заходів щодо зниження рівня бідності, реалізувати адресну підтримку малозабезпечених груп населення, забезпечити збалансованим харчування усі вікові групи населення.