Удосконалення окремих елементів вирощування тритикале озимого залежно від сортових особливостейта застосування біопрепаратів в умовах дослідного поля НВЦ БНАУ

Abstract

У ході дослідження було проаналізовано, як застосування біологічних препаратів впливає на посівні якості насіння та рівень урожайності тритикале озимого. Під час виконання роботи використано комплекс методичних підходів і прийомів, серед яких: польовий метод, що доповнювався лабораторними дослідженнями; математично-статистичні методи, які застосовували для обробки та інтерпретації результатів; розрахунково-порівняльний метод для зіставлення отриманих показників. Оцінювання посівних якостей насіння, обробленого біопрепаратами, проводили відповідно до вимог ДСТУ 4138–2002. Окрім лабораторної схожості, визначали також польову схожість та кількість рослин після відновлення весняної вегетації. Отримані результати підтвердили, що використання біопрепаратів сприяло істотному підвищенню продуктивності тритикале озимого. Серед різних варіантів застосування препаратів найбільш результативним виявилося поєднання передпосівної обробки насіння з дворазовим обприскуванням посівів у фазах весняного кущіння та виходу в трубку. За таких умов приріст урожайності порівняно з контролем становив від 0,25 т/га (5,2%) до 0,48 т/га (10%). Передпосівна обробка насіння препаратами Біокомплекс–БТУ (2 л/т) та Органік–баланс (1,5 л/т) забезпечувала поліпшення посівних якостей насіння на 2–5%, а польова схожість підвищувалась у межах 2–4%. Комплексне використання біопрепаратів та їх застосування під час вегетації сприяли збільшенню виживаності рослин на 2,4–3%. Найвищий коефіцієнт продуктивного кущення у тритикале озимого спостерігався також за умови поєднання обробки насіння з обприскуванням посівів у фазі весняного кущіння. Водночас установлено, що такі показники, як енергія проростання, лабораторна схожість та крупність отриманого насіння, більшою мірою залежать від сортових особливостей, а не від застосування біопрепаратів. Окрім цього, визначено, що біопрепарати позитивно впливають на якість зерна, забезпечуючи збільшення вмісту білка в середньому на 1,31%, що підвищує харчову та кормову цінність тритикале озимого.