Health condition and features of growth of age-old oak forests of natural origin

Abstract

The purpose of the work was to carry out comprehensive studies of the components of old oak forest stands to assess their health condition and growth characteristics. The research methodology involved obtaining biometric data, agrochemical properties of the soil and health characteristics of the stands. On four trial plots with an area of 7.5 ha, biometric indicators of 794 old oak trees were measured, and their distribution was carried out according to the degree of weakening and damage by phytopathological signs. The average age of the stands, which ranges from 200 to 214 years, was determined experimentally. Productivity of old oak stands ranges from 429 to 510 m3/ha. The results of the study showed that stands have different levels of resistance to the influence of harmful factors, such as rot, wood-destroying fungi, transverse oak cancer, frostbite and hollows in the trunk. Changes in climate, droughts, hydrological regime, invasions of leaf-gnawing pests and pathogens, etc. contributed to the weakening of old trees in different periods. The novelty of research is the development of a classification by growth and development of age-old oak stands of natural origin. A complete description of all components of the stands is given. The best soil-improving properties were found in the plot of 204-year-old stand, with available undergrowth of up to 20,000 units/ha and a litter stock of 7,984 kg/ha compared to the site where the undergrowth was up to 5,500 units/ha with a litter stock of 6,873 kg/ha. Therefore, the obtained data can be useful for monitoring the condition of oak stands, making decisions on the optimization of forestry measures in aged oak forests, managing forest resources effectively, preserving the biodiversity of the national forest fund and developing strategies for forest adaptation to climate change and other threats. Мета роботи полягала у проведенні комплексних досліджень компонентів вікових лісостанів для оцінки їхнього санітарного стану та особливостей росту. Методикою досліджень передбачалося одержання таксаційних, меліоративних показників, агрохімічних властивостей ґрунту й санітарних характеристик насаджень. На чотирьох дослідних ділянках площею 3,0; 2,2; 1,3; 1,0 га здійснено вимірювання біометричних показників 794 вікових дерев дуба звичайного, проведено їх розподіл за ступенем ослабленості та ураження фітопатологічними ознаками. Експериментальним шляхом встановлено середній вік насаджень, який коливається у межах 200–214 років. Продуктивність вікових дубових деревостанів коливається в межах від 429 до 510 м3/га. Результати дослідження показали, що насадження мають різні рівні стійкості до впливу шкідливих факторів, таких як гниль, дереворуйнівні гриби, поперечний рак дуба, морозобоїни, дупла в стовбурі. Послабленню вікових дерев у різні періоди сприяли зміни клімату, посухи, гідрологічний режим, інвазії листогризучих шкідників і збудників хвороб тощо. Авторами розроблена класифікація за ростом і розвитком вікових дубових деревостанів природного походження. Надано повну характеристику всіх компонентів вікових лісостанів. У насадженнях однакового 204-річного віку найкращі ґрунтополіпшуючі властивості виявлені на ділянці з наявним підростом до 20 тис. шт./га та запасом підстилки 7984 кг/га порівняно з ділянкою, де підріст становив до 5,5 тис. шт./га із запасом підстилки 6873 кг/га. Отже, отримані дані можуть бути корисними для моніторингу стану дубових насаджень, прийняття рішень щодо оптимізації лісогосподарських заходів у вікових дубових лісостанах, а також для ефективного управління лісовими ресурсами та збереження біорізноманіття національного лісового фонду, розробці стратегій адаптації лісів до зміни клімату та інших загроз.