Академічна доброчесність студентів: результати та рекомендації

Abstract

Статтю присвячено аналізу академічної доброчесності здобувачів вищої освіти, розумінню ними основних її принципів та складових. У дослідженні подано короткий історичний огляд сучасного руху за дослідження та практику академічної доброчесності, наведено існуючі визначення концепту «академічна доброчесність», проаналізовано причини порушень академічної доброчесності у студентському середовищі, з'ясовано вплив сучасних реалій та викликів у сфері освіти на розвиток академічної культури здобувачів освіти. Емпіричну основу нашого дослідження склали дані опитування здобувачів освіти Білоцерківського національного аграрного університету та Білоцерківського інституту економіки та управління Університету «Україна». В опитуванні взяли участь понад 200 студентів різних спеціальностей і курсів. Результати дослідження засвідчили загалом позитивне ставлення студентства до академічної доброчесності. Переважна більшість респондентів ознайомлена з базовими поняттями, демонструє високий рівень усвідомлення важливості самостійного виконання завдань, дотримання авторського права, уникнення плагіату та чесності під час іспитів. Студенти здебільшого підтримують освітні, роз’яснювальні підходи до формування доброчесності, надаючи перевагу доступу до якісних ресурсів та дружньому освітньому середовищу перед репресивними методами контролю та покарання. Разом із тим, дослідження виявило, що певний відсоток студентів має низький рівень академічної доброчесності, що вимагає проведення систематичної роботи в закладах освіти з формування академічної культури студентства. На основі даних емпіричного дослідження було напрацьовано низку психолого-педагогічних рекомендацій для викладацького складу освітніх закладів. Наголошено на необхідності профілактичної просвітницької роботи зі здобувачами освіти, правового виховання, психолого педагогічної підтримки та застосування інноваційних освітніх методів. Підкреслено необхідність врахування сучасних викликів в освітньому процесі, зокрема впливу інформаційних технологій, дистанційного навчання та умов воєнного стану.