Аналіз технології виробництва молока в ТОВ «Острійківське» Київської області з елементами його переробки у філії «БМК» компанії «Терра-фуд»

Abstract

Аналіз технологій виробництва молока в Україні свідчить про те, що в даний час вони базуються на прив’язній і безприв’язній система утримання корів. Не дивлячись на перспективність безприв’язної системи утримання корів, яка в європейських країнах практично використовується на усіх фермах, то в Україні 95 % ферм зорієнтовані на прив’язну систему утримання тварин і лише 5 % на безприв’язну. Враховуючи різні технології утримання корів, які в Україні впроваджені у різних типах приміщень, для їх доїння використовуються і різні типи доїльних установок: це установки типу АД100А і АДМ-8 «Молокопровід», для обслуговування корів безпосередньо в стійлах і доїльні установки-площадки, що призначені для доїння корів у спеціалізованих доїльних залах. В останні роки на фермах України почали впроваджуватися і роботизовані системи доїння. В межах даної роботи ми провели аналіз технологій виробництва молока на фермах України та дослідили вплив різних типів установок на процес молоковіддачі, якість молока і продуктивність корів. Дослідженнями встановлено, що тип доїльної установки суттєво впливає на реалізацію рефлексу молоковіддачі у корів, їх продуктивність та якість молока. це обумовлено, тим, що стійлові доїльні установки недосконалі за конструкцією, у них відсутні системи підготовки корів до доїння, системи контролю за процесом доїння та виконання заключних операцій. Тому, у корів при доїння спостерігається подовжений латентний період рефлексу молоковіддачі на рівні 70 … 72 секунди і низька інтенсивність молоко виведення у корів в межах 1,05 – 1,15 кг/хвилину. В той же час як за використання високопродуктивних доїльних установок типу «Паралель» і «Карусель» та роботизованих систем інтенсивність молоко виведення знаходиться на рівні 1,84 – 1,97 кг/хв., а латентний період рефлексу в межах фізіологічної норми (52 … 53 сек). Інтенсивність реалізації рефлексу знаходиться молоковіддачі у кожне доїння суттєво впливає і на продуктивність корів в цілому за лактацію. Так, за використання стійлових установок продуктивність корів знаходиться на рвіні 4250-5600 кг, а при доїнні в доїльних залах 9112-9270 кг за лактацію. Найвища продуктивність (10715 кг) отримана за використання роботизованих систем доїння. Аналогічна ситуація спостерігається і за якістю молока. Так, бактеріальне його обсіменіння за використання роботизованих систем доїння складає всього 57,0 тис КУО/см3 , в той час як на стійлових установках отримуємо молоко з бактеріальним обсіменінням 540 … 650 тис. КУО/см3 . Встановлено також, що тип і конструкція доїльної установки впливає і на захворюваність корів маститом, яка за використання стійлових установок досягає 27,0-32,0 проценти, при використанні доїльних установок-площадок складає 9,7-12,4 проценти. Найменша захворюваність корів маститом встановлена на роботизованих системах доїння (2,8 %). Дослідження показали, що чим досконаліша за конструкцією доїльна установка тим вища рентабельність виробництва молока (75-79 % проти 15-23 %) і менші затрати праці (відповідно 10,7; 9,3; 3,2; 2,9; і 1,0 людино-година)