Соціальні мережі як інструмент комунікацій органів публічної влади з громадою (за матеріалами Узинської міської територіальної громади)

Abstract

Досліджено теоpетико-методологічні засади формування комунікаційної політики в публічному управлінні, вивчено та проаналізовано її особливості в органах публічної влади, зокрема, оприлюднення публічної інформації на офіційних веб-сайтах під час дії обмежень у зв’язку із впровадженням воєнного стану; обґрунтовано можливості використання соціальних мереж як інструменту публічних комунікацій публічної влади на прикладі Узинської громади, зокрема відкритість та прозорість органів місцевого самоврядування, механізми публічних комунікацій. Розроблено шляхи посилення ефективності комунікативної політики органів публічної влади. Використано методичні підходи, методи, зокрема: діалектичний метод пізнання (для визначення природи комунікаційної політики, їх сутності та особливостей в умовах воєнного стану); логічний (для обґрунтування доцільності впровадження зарубіжного досвіду оприлюднення публічної інформації); системний та порівняльний аналіз (для дослідження публічності т відкритості органів місцевого самоврядування); статистичні (для визначення механізмів публічних комунікацій); абстрактно-логічний (для теоретичних узагальнень і формулювання висновків дослідження); тощо. Виявлено, що в умовах розвитку мас-медіа, громадянського суспільства спостерігається розширення сфери функціонування публічних комунікацій під яким розуміють складний процес взаємодії органів публічної влади через мас-медіа шляхом формування відповідних поглядів, уявлень та інтересів різних прошарків суспільства, щоб досягнути спільної мети, яка полягає у виконанні завдань суспільного інтересу. Основними напрямами застосування соціальних мереж в громаді є: оперативне інформування аудиторії про поточні події в роботі органу; поширення матеріалів про поточний стан реалізації державної політики в галузі та досягнення цього органу публічної влади; публікація інформаційних матеріалів для громадян; швидкий спосіб надання громадянам короткої відповіді щодо певних питань; формування іміджу органу публічної влади через уособлення образів керівного складу. Аналіз комунікаційної діяльності у соціальних мережах органів місцевого самоврядування досліджуваної громади дозволяє стверджувати, що вони активно презентують результати своєї діяльності через соцмережі та офіційний сайт. Опрацювавши всю навігацію сайту встановлено, що органи місцевого самоврядування досліджуваної громади прозорі, зокрема по всіх показникам сумарно це становить 7 9%. Щодо публічних комунікацій як їх бачать жителі громади, то 78,4 % респондентів (89% молодь до 35 року) задоволені рівнем комунікацій влади з громадою, 3,4 % (респонденти від 46 років) категорично ні. 25 % з опитаних користуються сайтом, решта це соцмережі. Зроблено висновок: враховуючи, що соціальні мережі на сьогодні є потужним та поки фінансово не затратним джерелом прямого контакту з великою кількістю громадян одночасно, органам публічної влади варто залучити до управлінь, що відповідають за зв'язки з громадськістю, фахівців з питань комунікації, включити до стратегічних комунікаційних планів моніторинг суспільних інтересів у сфері, яку регулює державний орган, та залучити як один з каналів комунікації соціальні мережі. Основними напрямами удосконалення публічної комунікаційної мають стати запуск електронного урядування не у стратегії та перспективі, а на практиці, створення Єдиної державної електронної системи у сфері публічного управління та адміністрування; посилення відповідальності суб’єктів надання управлінських послуг за якість комунікацій; запровадження подання документів в електронній формі для отримання всіх послуг у сфері; запровадження відкритого доступу до інформації, через портал електронної системи. Вивчення успішних практик українських та зарубіжних державних комунікацій в мережі Інтернет можуть стати методичною основою для формування "social media communication plan".