Досвід ідентифікації територіальних одиниць та управління розвитком сільських територій в Європейському Союзі та напрями його використання у вітчизняній практиці

Abstract

Стаття присвячена узагальненню підходів до ідентифікації територіальних одиниць й управління розвитком сільських територій в ЄС та обґрунтування необхідності його використання у вітчизняній практиці. Встановлено, що за майже двадцятирічний підготовчий період було апробовано кілька різних підходів до ідентифікації сільських територій і територіальних одиниць (типологія на основі сітки 1 км2; типології на рівні LAU 2, зокрема, ступінь урбанізації та ін.; на рівні NUTS 3, зокрема, місько-сільська типологія та ін.), які були удосконалені і представлені в Методичному посібнику з територіальних типологій. На сьогодні ця методика є базовою при встановленні спільної статистичної класифікації територіальних одиниць (NUTS). Узагальнено, що політику згуртування спрямовано на скорочення регіональних диспропорцій та сприяння економічній і соціальній згуртованості, а також територіальне зближення між державами-членами ЄС, яка проводиться з часу заснування ЄС – 1957 р. У 1992 р. було створено четвертий фонд політики згуртування – Фонд згуртування (ФЗ) для фінансування проєктів щодо покращення стану довкілля та транспортної інфраструктури в державах-членах, де ВНП на душу населення становить менше 90 % від середнього показника ЄС. Виявлено, що доповненням до інституційної архітектури стало формування у 2021 р. Фонду справедливого переходу, який відповідає парадигмі «зеленого» переходу ЄС. Аргументовано, що європейські структурні та інвестиційні фонди (ЄСІФ) є основним фінансовим інструментом підтримки політики згуртування і включають такі складові: ЄФРР (Європейський фонд регіонального розвитку), ЄСФ (Європейський соціальний фонд), Фонд згуртування (ФЗ), Європейський сільськогосподарський фонд розвитку сільських територій (EAFRD) і Європейський фонд морського та рибного господарства (EMFF). Встановлено, що ЄФРР є найбільшим компонентом ЄСІФ, який зосереджений на сприянні економічній та соціальній згуртованості шляхом інвестування в інфраструктуру, інновації та підприємництво. Виявлено, що цей Фонд підтримує проєкти, пов’язані з транспортом, енергетикою, цифровою інфраструктурою, науковими дослідженнями та інноваціями, а також переходом до низьковуглецевої економіки. Наголошено, що цей фонд сприяє зайнятості, соціальній інтеграції та розвитку навичок населення. Розглянуто особливості фонду згуртування, який передбачає надання фінансової допомоги країнам-членам, що мають нижче значення ВНД на душу населення за певний граничний рівень. Встановлено, що цей фонд підтримує великомасштабні інфраструктурні проєкти у сферах транспорту, енергетики та навколишнього середовища. Водночас фонди EAFRD та EMFF підтримують розвиток сільської місцевості та рибальства, відповідно, сприяючи досягненню загальних цілей політики згуртування. Доведено, що, починаючи з 2013 р., розроблення багаторічних програм розвитку сільських території країн ЄС було зосереджено на шести пріоритетах сталого розвитку: сприяння передачі знань та інновацій; підвищення конкурентоспроможності; сприяння організації продовольчого виробничого ланцюга й управління ризиками; відновлення, збереження і розвиток екосистем; підвищення ефективності використання ресурсів і перехід до низьковуглецевої економіки; сприяння соціальній інтеграції, скорочення бідності та економічний розвиток в сільській місцевості. Проаналізовано Європейський «зелений курс», який має на меті зробити Європу першим кліматично-нейтральним континентом до 2050 року. Щодо сільського господарства і продовольства, то «зелений курс» передбачає заходи підвищення стійкості у землеустрої, виробництві та споживанні продуктів харчування, зокрема, за допомогою заходів, які будуть включені до стратегічних планів спільної сільськогосподарської політики. Визначено активності та практичні дії у вітчизняній практиці щодо створення умов до імплементації європейського досвіду ідентифікації територіальних одиниць та готовності брати участь у залученні фінансових асигнування в рамках діючих програм на основі імплементації нормативно-правового забезпечення та спроможності освоювати виділені фінансові кошти у повному обсязі.