Гідрохімічний моніторинг – основа планування виробничих процесів у повносистемному рибному господарстві

Abstract

У статті описані результати проведеного гідрохімічного аналізу води виросного ставу № 1А ПрАТ “Вільшанка” у весняно-осінній період 2023 року за вирощування в полікультурі коропа (Cyprinus carpio) та стерляді (Acipenser ruthenus). Результати дослідження водневого показника (рН) води впродовж всього періоду досліджень показали, що він перебував у межах від 7,6 до 8,4 і не перевищував норми. Концентрація амонійного азоту у воді за антропогенного навантаження зростала у всі періоди досліду, проте досліджуваний показник, який коливався в межах 0,39 ± 0,03 – 0,68 ± 0,05 мг N/дм3, не перевищував вимог стандарту. Результати досліджень вмісту нітритного азоту у воді коливалися в межах 0,05 ± 0,002 – 0,12 ± 0,009 мг N/дм3, проте вона, як і вміст амонійного азоту, не перевищувала вимог стандарту, що вказує на відсутність у воді процесів нітрифікації амонійного азоту. Аналіз результатів досліджень концентрації нітратного азоту у воді становив у межах 1,37 ± 0,07 – 1,75 ± 0,11 мг N/дм3 коливання вмісту у воді сполук азоту, що пов’язано із антропогенним навантаженням, яке включає потрапляння у воду стоків з полів, а також біологічним розкладанням органічних речовин, які потрапляють в воду в різні пори року. Вміст фосфатів коливався в межах 0,41 – 0,53 мг/дм3 та не перевищував вимог стандарту. Дихроматна окиснюваність була в межах від 14,4 до 28,3 О2/дм3, але, якщо порівнювати з показниками норми, то на витоку з виросного ставу № 1А весною була вищою у 1,17 раза, влітку у 1,89 раза і восени 1,83 раза, це свідчить про можливі викиди хімічних сполук у воду, таких як важкі метали й інші токсичні речовини, що призведе до порушення природних екосистем. Аналізуючи дані БСК5, які коливалися в межах від 4 до 6,9 мг/дм3 у воді виросного ставу № 1А, були подібні за характером змін до дихроматної окислюваності та змінювалися залежно від пори року.