Моніторинг гідрохімічних показників рециркуляційної аквасистеми на ранніх стадіях онтогенезу Acipenser Ruthenus

Abstract

Технологічний процес відтворення та вирощування, молоді та старших вікових груп, Acipenser Ruthenus в індустріальних рибних господарства здійснюють в рециркуляційних аквакультурних системах з постійним контролем гідрохімічного режиму водного середовища і суворим дотриманням технології поетапної годівлі живими та штучними кормами. Вирощування осетрових видів риб в зимовий період за низьких температур (2–6 ºС) є одним з найбільш складних технологічних процесів. Відбір плідників Acipenser Ruthenus проводили в лютому 2024 року за температури води 4 ºС та впродовж 20 днів поступово підвищували її на 0,5 ºС на добу, з метою запобігання різкого її підвищення, що може спровокувати активну рухливість та виснаження, травматизацію, втрату маси. Температура води в басейнах та лотках дослідного господарства коливалася впродовж лютого – березня 2024 року в межах 4–18 ºС, що відповідає загальноприйнятому діапазону температур для відтворення та вирощування Acipenser Ruthenus. Дотримання температурного режиму та контроль вмісту розчиненого у воді кисню безпосередньо впливає на виживаність, темп росту та ефективність споживання кормів молоддю Acipenser Ruthenus на ювенальних стадіях розвитку. Каламутність води єдиний показник, який не відповідає ГОСТ 3351-74 та коливався в межах 1,12–1,53 мг/дм3 при нормі ≤ 1 мг/дм3, що на 0,01–0,02 % вище норми та вказує на потрапляння невеликої кількості талих вод і дощових стоків у ґрунтові води. Перевищення норми показника каламутності може негативно вплинути на життєдіяльність гідробіонтів у рециркуляційних аквакультурних системах та вплинути на приріст маси тіла тому, що завислі частинки осідають на зябрах риб і погіршується їх дихання, споживання їжі та сповільнюється йонний обмін. Наявність у воді хлоридів органічного походження свідчить про її забруднення, однак у досліджуваних пробах води її вміст коливався в межах 14,18–16,31 мг/дм3 що не перевищує норми згідно ДСанПіН. Дефіцит кисню у воді може вплинути на накопичення сірководню у результаті відновлення сірчанокислих солей і як наслідок призведе до підвищення вмісту сульфатів, проте в нашому випадку, гідро-хімічний аналіз досліджуваних проб води на вміст сульфатів не перевищує норми та становить 13–52,6 мг/дм3. Для організації збалансованої годівлі молоді Acipenser ruthenus на даному індустріальному господарстві в якості живого корму використовують Artemia salina. Для одержання живого корму ми проводили інкубацію заздалегідь заготовлених яєць Artemia salina, що дає змогу отримати в стислий термін повноцінний корм для годівлі молоді Acipenser ruthenus. Дезактивацію яєць Artemia salina проводили в інкубаційних апаратах (з обов’язковою аерацією, яка забезпечує відсутність у масі яєць анаеробних зон та інтенсивним освітленням. Для інкубування необхідно зробити розчин на 1 л води 50 г (5 %о) кухонної солі (NaCI), в який завантажуємо яйця із щільністю посадки 5 г/л. На один апарат завантажуємо 10 л води та 50 г яєць Artemia salina. Інкубація триває 24 години при температурі води 27–29 ºС. Вихід науплій Artemia salina з одного апарата становить близько 80 %.