Механізми забезпечення розвитку лідерства в публічно-управлінській діяльності (за матеріалами Сергіївської територіальної громади Київської області)

Abstract

Досліджено теоpетико-методологічні засади лідерства в публічно-управлінській діяльності: сучасні підходи до розуміння та розвитку лідерства, територіальні громади, як суб’єкти місцевого самоврядування в публічно-управлінських відносинах; оцінено механізм забезпечення розвитку лідерства в публічно-управлінській діяльності громад на прикладі Сергіївської сільської територіальної громади, проведено Swot-аналіз для ідентифікації її внутрішніх сильних і слабких сторін, проаналізовано зовнішні можливості і загрози. Обґрунтовано шляхи посилення лідерства в публічно-управлінській діяльності, зокрема доведено роль ефективної молодіжної політики та освіти в цьому процесі. Використано методичні підходи, методи загальнонаукові і спеціальні, зокрема: діалектичний метод пізнання (для розуміння поняття лідерства, територіальної громади, як суб’єкта місцевого самоврядування в публічно-управлінських відносинах); логічний (для обґрунтування ролі ефективної молодіжної політики та освіти в цьому процесі); системний аналіз (для дослідження складових розвитку лідерства та виявлення чинників, що на нього впливають); SWOT-аналіз для ідентифікації внутрішніх сильних і слабких сторін досліджуваної громади і оцінки зовнішніх можливостей і загроз; статистичні (для визначення ефективності публічного управління в розвитку громади); абстрактно-логічний (для теоретичних узагальнень і формулювання висновків дослідження); тощо. Виявлено, що позитивні зміни, яких потребують різні напрями публічного управління, не можливі без інноваційного бачення, компетентності та відповідальності, що повинен реалізувати у сучасній діяльності лідер-управлінець. Лідерство це універсальний за своєю природою феномен суспільного життя, який існує скрізь: на великих і малих підприємствах і організаціях, в бізнесі і в релігії, в компаніях і університетах, в неформальних організаціях і масових демонстраціях. «Лідерство» є поліаспектним поняттям і при його розгляді необхідно враховувати наступні ключові аспекти: лідерство як центр групових процесів; лідерство як прояв особистих якостей; лідерство як мистецтво переконання; лідерство як дія і поведінка; лідерство як інструмент досягнення цілей або результату; лідерство як взаємодія; лідерство як вміння вести за собою; лідерство як вплив; лідерство як влада; лідерство як диференціація ролей. Зроблено висновок. Досліджувана нами Сергіївська громада є самодостатньою територіальною одиницею з сильними і слабкими сторонами, з широкими зовнішніми можливостями і можливими ризиками. Подальший її розвиток значною мірою залежить від лідерських якостей голови громади. Аналіз його дій в критичній ситуації підкреслив компетентність, уміння будувати відносини з членами громади на довірі, мотивуючи та надихаючи їх, ставлячи довіру в основу спільної діяльності. За таким лідером хочеться слідувати, йому хочеться допомагати. Водночас,зазначаємо, що лідерство в публічному управлінні в Україні потребує постійної модернізації. Одним із основних змістів є підвищення професійного рівня публічних службовців, здійснення довгострокового та ефективного планування діяльності. Основними складниками розвитку лідерства в публічному управлінні є: освіта, індивідуальність, групова взаємодія, організаційність, діяльність. Основою формування ефективного лідерства на всіх рівнях є вертикальна соціальна мобільність, що передбачає просування вгору лише завдяки особистісним якостям, а не зовнішнім ресурсам. Одержані результати можуть бути використані при формуванні кадрового потенціалу державних службовців і працівників публічно-адміністративної служби, а також кадровими агентствами