Відтворювальна вартість землекористування: еколого-економічні та соціальні засади формування

Abstract

FORMATIONСтаття присвячена дослідженню засад еколого-економічного вибору та протиріччя в системі відтворення земельних таінших природних ресурсів, виділення екологічного капіталу в складі земельного та визначення відтворювальної ренти і вартості землекористування. В процесі дослідження, встановлено, що економічну цінність нових (екологічних) ресурсів землекористування виражає альтернативна вартість збереження (відтворення) земельних та інших природних ресурсів, обумовNлена адекватним (еколого-орієнтованим) напрямом економічного зростання. Враховуючи необхідність вирішення різноманітних протиріч, які виникають у процесі землекористування, на даному етапі людського розвитку правомірно говорити про дотримання соціологічного закону — закону відтворення (збереження) земель та інших природних ресурсів (екологічних благ). Основна умова сталого відтворення екологічних благ землекористування — екологізація економічного зростання на основі зміни соціальної поведінки людини та її земельних і екологічних потреб. Проблема вирішення еколого-економічних протиріч полягає у знаходженні шляхів синтезу інтересів людини економічної та людини екологічної. Екологічне стає політичним, якщо взаємодія "суспільство — земля (земельні ресурси) — землекористування — природа" виростає у велику проблему, вирішення якої потребує спеціальних зусиль. Зусилля (система заходів), спрямовані на сприяння та об'єднанняпротиборчих інтересів, виражають внутрішнє зміст політичного процесу в системі відтворення земельних ресурсів, йогоефективність. Пропонується відтворення екологічного капіталу, як складового земельного, визначити як економічну систему збереження екологічної рівноваги, засновану на нормативноціннісному регулюванні екологічного попиту та екологізації економіки землекористування при забезпеченні прийнятного рівня екологічного ризику. Розроблено логічно-змістовну модель системи відтворення екологічного капіталу, як складового земельного, в системі землекористування. Економічний інтерес земельного капіталу виражає відтворювальна рента, структурним елементом якої є екологічна рента. Екологічна рента — це форма присвоєння вигоди, що виникає в результаті використання високої якості земельних та інших природних ресурсів і природного середовища, а також експлуатації обмежених екологічних ресурсів (середовищеутворюючихфункцій землекористування і природного середовища), здатних відновлювати свої якості за рахунок кругообігу природноїречовини, збереження та перетворення енергії, високого потенціалу саморегуляції. Обгрунтовано, що відтворювальна рента не є просте дублювання ренти капіталізованої, а являє собою (завдяки нижчій ставці дисконту) вираження повної цінностіземельних та інших природних ресурсів, яка включає не тільки економічну (експлуатаційну), а й екологічну (відтворювальну) цінність. Запропоновано методичний підхід її визначення та відповідно відтворювальної вартості землекористування.