Комплексна оцінка впливу основного обробітку ґрунту й удобрення на елементи структури, врожайність зерна і зеленої маси кукурудзи

Abstract

Мета роботи - вивчити вплив прийомів основного обробітку ґрунту та варіантів удобрення на врожайність гібридів кукурудзи за вирощування на зерно та силос у зерно-просапній сівозміні з метою отримання високої урожайності зерна та зеленої маси для силосування в умовах центрального Лісостепу України. Методи дослідження: польовий, лабораторний, порівняльний, аналіз, узагальнювальний, математично-статистичний. Результати. У статті представлені результати досліджень вирощування гібридів кукурудзи для виробництва зерна та силосу з використанням різних прийомів основного обробітку ґрунту та різних варіантів удобрення. Розглянуто вплив цих агротехнічних заходів на врожайність зерна та зеленої маси, яка використовується для силосування. Проведені дослідження засвідчили, що для гібриду кукурудзи «Моніка 350 МВ» найкращим варіантом було використання оранки на глибину 25-27 см з унесенням добрив в обсязі 40 т/га гною + N100 P110K100. На цьому варіанті досягнута врожайність зерна 9,18 т/га. За використання дискового агрегату «АГ-2,4» на глибину 15-17 см і такого ж варіанту удобрення врожайність була меншою і становила 8,64 т/га. У випадку вирощування гібриду «S3825» для отримання зеленої маси на силос найкращим варіантом було використання оранки на глибину 25-27 см та варіанту удобрення N120P130K120. При цих параметрах урожайність зеленої маси у фазі молочно-воскової - початку воскової стиглості зерна - становила 45,9 т/га. За використання дискового агрегата «АГ-2,4» на глибину 15-17 см та максимальної кількості добрив у наших дослідженнях урожайність становила 43,4 т/га. Висновки. Визначено вплив способу обробітку ґрунту на елементи структури урожайності кукурудзи. Сильні зміни величини елементів структури врожайності кукурудзи при вирощуванні на зерно спостерігаються за варіантами удобрення. Кращим варіантом удобрення, за якого покращуються елементи структури врожайності за обох досліджених обробітків ґрунту, є варіант «Гній 40 т/га + N100P110K100». Відмічено, що зі зростанням норм добрив їхня ефективність знижується. Обробіток ґрунту менше, ніж удобрення, впливав на рівень урожайності зеленої маси кукурудзи на силос. Однак культурна оранка на глибину 25-27 см мала суттєву перевагу за рівнем урожайності зеленої маси кукурудзи на силос порівняно з обробітком дисковим агрегатом «АГ 2,4» на глибину 15-17 см. Таким чином, можна вважати, що збільшення глибини обробітку ґрунту сприяє підвищенню урожайності зеленої маси кукурудзи на силос. Внесення високих норм мінеральних добрив призводило до підвищення врожайності зеленої маси кукурудзи на силос. Установлено тенденцію щодо збільшення ефективності використання добрив на варіантах із обробітком ґрунту дисковим агрегатом «АГ 2,4». Найвища ефективність добрив спостерігалася на варіанті із внесенням N90P100K90.