Формування стратегічних пріоритетів розвитку свинарства у сільськогосподарських підприємствах, як основи інноваційного розвитку галузі та продовольчого забезпечення країни

Abstract

Стаття присвячена формування стратегічних пріоритетів розвитку свинарства у сільськогосподарських підприємствах, як основи інноваційного розвитку галузі та продовольчого забезпечення країни. Вітчизняне свинарство як галузь почало відроджуватися і набуло розвитку. Потужними факторами тиску на неї є постійне зростання вартості кормів, енергоресурсів, ветеринарних послуг. На основі узагальнення результатів дослідження нами обґрунтовано стратегічні пріоритети у розвитку свинарства для кожної із досліджуваних груп сільськогосподарських підприємств – виробників продукції свинарства. Встановлено, що одним з основних чинників, який стримуватиме розвиток свинарства в корпоративному секторі аграрної економіки, як експортоорієнтованої галузі, в найближчій перспективі є складна епізоотична ситуація, викликана проявом АЧС. Така ситуація вимагає від державної ветеринарної та фітосанітарної служби активізації діяльності у проведенні моніторингів і вибіркового контролю на місцях. Очевидно, що державна підтримка за допомогою субсидування сільськогосподарських товаровиробників, що працюють на технологіях із низькими показниками, високою ресурсомісткістю, не сприяє досягненню ними ефективності виробництва, а лише уповільнює процес їх виходу з галузі, що зумовлює нераціональне витрачання бюджетних коштів. З метою ефективного розвитку свинарства підприємств корпоративного сектору аграрної економіки необхідно одночасно вирішити низку завдань, а саме: створити інституційні та економічні умови для залучення середніх за показниками ефективності та масштабами виробництва виробників в інноваційно-інвестиційний процес для освоєння в найкоротші терміни ресурсоощадних та екологобезпечних інноваційних технологій; забезпечити додаткову підтримку підприємств в організації виробництва власного зернофуражу, субсидування будівництва комбікормових заводів та елеваторів, що повністю задовольнять існуючі потреби виробників свинини. Ефективність використання фінансових ресурсів як бюджетних асигнувань повинно здійснюватися на основі загальнодержавної та регіональних програм розвитку свинарства із зазначенням джерел фінансування та прогнозних індикаторів розвитку галузі.