Методичні підходи до оцінки ефективності мисливських господарств

Abstract

Підвищення ефективності мисливських господарств є важливою проблемою, від вирішення якої залежить рівень розвитку аграрного сектору економіки, а відповідно й підвищення рівня життя населення країни, її продовольча безпека. Особливість сучасного розвитку галузі мисливства у країні полягає в тому, що внаслідок глибоких організаційно-виробничих і соціальноекономічних перетворень виробництво зазнало певних змін. Специфікою робочої сили мисливського господарства є, по-перше, наявність надлишкових трудових ресурсів у сільській місцевості, що зумовлено сезонністю виробництва; по-друге, можливість використовувати працю пенсіонерів; потретє, наявність попиту у фахівцях широкого профілю.Обґрунтування напрямів підвищення ефективності виробництва у мисливських господарствах є достатньо складним та багатогранним процесом, який вимагає не лише наявності необхідних статистичних даних, але й відповідних інформативних засобів їх обробки. Саме тому особливе місце при вивченні питання підвищення ефективності виробництва продукції мисливства, а також розробленні напрямів її підвищення відводиться методиці дослідження. Зміст показників ефективності здебільшого визначається об’єктом розрахунку. Можна виділити такі групи показників: ефективності функціонування мисливського господарства в цілому; ефективності використання ресурсів; ефективності управління; ефективності продажу; ефективності інвестицій; ефективності інновацій; ефективності окремих технологічних операцій та ін. Розробка обґрунтованої системи показників та її використання на практиці забезпечують об’єктивну оцінку рівня господарювання, стимулюють виробничі підрозділи та працівників до раціонального використання виробничих факторів. Вибір системи показників повинен здійснюватися із додержанням наступних вимог: кількість параметрів залежить від конкретної мети аналізу; економічний зміст кожного показника має бути зрозумілим для сприйняття й однозначним для тлумачення; за кожним показником доцільно представити об’єктивну кількісну інформацію на основі даних бухгалтерського обліку або фінансово-економічної статистичної інформації; кожний показник повинен мати абсолютний вираз та певний діапазон коливання (від мінімального значення до максимального); для розрахунку часткових показників можна залучати натуральні, вартісні, трудові вимірники та їх відносне відображення (коефіцієнти, проценти, індекси); з метою розрахунку узагальнюючих показників ефективності провадиться лише вартісне вимірювання витрат та результатів їх відносного виразу. Increasing the efficiency of hunting farms is an important problem, the solution of which depends on the level of development of the agrarian sector of the economy, and,accordingly, the improvement of the standard of living of the country's population, its food security. The peculiarity of the modern development of the hunting industry in the country is that as a result of deep organizational-production and socio-economic transformations, the production has undergone certain changes. The specificity of the workforce of the hunting industry is, firstly, the presence of surplus labor resources in rural areas, which is caused by the seasonality of production; secondly, the possibility of using the labor of pensioners; thirdly, the presence of demand among specialists of a wide profile. The substantiation of ways to increase the efficiency of production in hunting farms is a rather complex and multifaceted process that requires not only the availability of the necessary statistical data, but also appropriate informative means of their processing. That is why a special place in the study of the issue of increasing the efficiency of the production of hunting products, as well as the development of directions for its improvement, is given to the research methodology. The content of performance indicators is mostly determined by the object of calculation. The following groups of indicators can be distinguished: the effectiveness of the hunting industry as a whole; resource utilization efficiency; management efficiency; sales efficiency; investment efficiency; efficiency of innovations; efficiency of individual technological operations, etc. The development of a reasonable system of indicators and its use in practice provide an objective assessment of the level of management, stimulate production units and employees to rational use of production factors. The selection of the indicator system should be carried out in compliance with the following requirements: the number of parameters depends on the specific purpose of the analysis; the economic content of each indicator must be clear for perception and unambiguous for interpretation; for each indicator, it is advisable to present objective quantitative information based on accounting data or financial and economic statistical information; each indicator must have an absolute expression and a certain fluctuation range (from the minimum value to the maximum); for the calculation of partial indicators, natural, value, and labor measures and their relative display (coefficients,percentages, indices) can be involved; for the purpose of calculating general performance indicators, only the cost measurement of costs and the results of their relative expression is carried out.