Фізіологічні процеси в організмі чорних ведмедів під час сплячки

Abstract

Зимова сплячка ведмедів активно вивчається протягом останніх 30 років. У статті розглядаються результати цих досліджень у галузі загальної фізіології та енергетики; білковий, жировий і кістковий обмін; метаболічна ендокринологія; фізіологія відтворення та лактації: біохімія та гематологія сироватки крові; і співвідношення сечовини та креатиніна. Ведмеді, що перебувають у сплячці, демонструють кілька характеристик, які відрізняються від гризунів, що перебувають у глибокій сплячці, наприклад: менше зниження температури тіла, збереження білка, відсутність акту дефекації та сечовипускання та нормальна активність кісток. Фізіологічні межі сплячки пов'язані з адаптаціями в репродуктивній фізіології, такими як затримка імплантації та лактації. Я думаю, що сечовина-креатинін не є надійним індикатором сплячки, хоча поточні дослідження шукають опіоїдні тригери сплячки. Вивчення фізіології сплячки продовжуватиме приносити плоди, особливо в галузі еволюції, фізіології та медицини.