Антибіотикорезистентність ізолятів Staphylococcus spp. та Streptococcus spp., що спричиняють мастит на молочних фермах України

Abstract

Мастити – найбільш поширена патологія корів, що завдає значних економічних збитків молочним господарствам. Часто збудниками маститу слугує група інфекційно асоційованих збудників, що можуть передаватися між тваринами. Здебільшого патологічний процес у субклінічно та клінічно хворих тварин спричиняє кокова грампозитивна мікрофлора. Значною проблемою є механізми набуття мікроорганізмами стійкості до одного або декількох антибактеріальних засобів. У зв’язку з цим стандартні схеми лікування, що застосовують у господарстві, стають недієвими. В публікації наведені результати вивчення стійкості до антибіотиків 45 ізолятів Staphylococcus spp. та 22 ізолятів Streptococcus spp. У дослідженні були використані хромогенні середовища CHROMagarTM Mastitis, CHROMagarTM Orientation та CHROMagarTM MH Orientation, що допомогло прискорити ізоляцію та ідентифікацію культур. Фенотиповий профіль стійкості да антибіотиків визначали за допомогою методу дифузії в агар. Staphylococcus aureus та коагулазонегативні Staphylococcus (CoNS) виявляли високий рівень стійкості до беталактамів пеніцилінового класу бензилпеніциліну – 60 та 66,7 %. Streptococcus disgalactiae та Streptococcus agalactiae виявляли високу стійкість до тетрацикліну – 46,7 і 35,3 %. Зокрема Streptococcus agalactiae мав високу стійкість до кліндаміцину – 35,3 %, Streptococcus disgalactiae до бензилпеніциліну – 29,4 %, Streptococus uberis до кліндаміцину – 75 %. Найменшу стійкість проявляли до антибіотика ванкоміцину – 6,7 % виділених стафілококів та 13,3 % стрептококів. MAR індекс більше 0,2 мали 75 % Streptococus uberis, 60 % CoNS та 52,9 % Streptococcus agalactiae. Більше 50 % всіх досліджуваних ізолятів мали множинну стійкість до антибіотиків, що найчастіше застосовують у господарствах України.