Особливості морфології печінки хрящових та кісткових риб

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.02 – патологія, онкологія і морфологія тварин. – Національний університет біоресурсів і природокористування України. – Київ, 2011. Дисертаційна робота присвячена дослідженню морфології печінки хрящових та кісткових риб родин колючі акули, осетрові, веслоносі, лососеві, щукові, коропові, сомові, окуневі. Встановлені топографоанатомічні особливості печінки окремих представників родин кісткових риб; з’ясовані особливості мікроскопічної будови печінки окремих представників родин кісткових та хрящових риб; проведені гістометричні та цито-каріометричні дослідження печінки окремих представників родин кісткових та хрящових риб. Доведено, що печінка у різних видів кісткових риб істотно різнилася за топографоанатомічними та органолептичними показниками. Визначено, що серед досліджених видів риб, у представників родин сомових та коропових відмічали найбільші показники маси, об’єму, щільності та індексу печінки, а найменші значення цих показників реєстрували у представників родини окуневих. Досліджено, що належність риб до певної таксономічної групи не впливає на анатомічне розмежування печінки та підшлункової залози. Встановлено, що у представників родин: колючі акули, веслоносі, лососеві, щукові, сомові ці залози відокремлені. А для більшості представників родин коропових та окуневих характерна наявність гепатопанкреасу. За локалізацією панкреатоцитів у гепатопанкреатичних риб можна виділити два структурні типи органа: 1 – з розташуванням клітин підшлункової залози в різних ділянках печінкових часточок (білий амур, строкатий товстолобик, судак, йорж), 2 – з локалізацією панкреатоцитів лише навколо центральних вен (короп). Визначено, що у хрящових та кісткових риб розмежування часточок печінки сполучною тканиною має певні відмінності: у представників родин колючі акули, веслоносі, лососеві, щукові, коропові, сомові сполучнотканинна строма слаборозвинена, а у представників родини окуневих вона розвинута добре. З’ясовано, що діаметр центральних вен у таксономічних групах риб зменшувався в напрямі: хрящові риби – хрящові ганоїди – костисті риби. Визначені відмінності за показниками цито- каріометрії між окремими представниками хрящових та кісткових риб. Thesis for the candidate of veterinary sciences degree under the speciality 16.00.02 – animal pathology, oncology and morphology. – National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. – Kyiv, 2011. This thesis is devoted to the study of liver morhology in cartilaginous and bony fishes, families Squalidae, Acipenseridae, Polyodontidae, Salmonidae, Esocidae, Cyprinidae, Siluridae, Percidae. We determined anatomic and topographic parameters of liver in some representatives of the Superclass Osteichthyes; found features in microscopic structure of liver in some representatives of Osteichthyes and Chondrichthyes; conducted a histometric and cytocariometric liver examinations of some representatives of bony and cartilaginous fishes. This investigation showed that different fish species have distinct liver anatomic-topographic and organoleptic parameters. Among investigated fish species for which data was collected, highest increases in parameters of body mass, volume, density and liver index had been recorded in Siluridae and Cyprinidae, the least parameters were in Percidae. Belonging to definite taxonomic group stated to have no influence on anatomic liver and pancreas differentiation. Accordimg to our investigation, detached glands is presented in Squalidae, Polyodontidae, Salmonidae, Esocidae, Siluridae, while Cyprinidae and Percidae posses hepatopancreas. We found two organ structural types depending on pancreatocyte localisation in hepatopancreatic fishes: 1 – with pancreatocyte deposition in divers places of hepatic lobules (grass carp, spotted silver carp, zander, ruff), 2 – with pancreatocyte deposition just around central vein (carp).