Державна підтримка добровільного об’єднання територіальних громад в забезпеченні окремих прав в умовах сьогодення

Abstract

В умовах проведення в Україні реформи децентралізації публічної влади на місцевому рівні важливе значення належить об’єднаним територіальним громадам. Добровільне об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільне приєднання до об’єднаних територіальних громад в Україні здійснюється на підставі міжнародних договорів, що закріплюють світові і загальноєвропейські стандарти організації і функціонування місцевого самоврядування та втілені в нормах Конституції і поточного законодавства України. Верховна Рада (ВР) України 15 липня 1997 року ратифікувала Європейську хартію місцевого самоврядування, що була підписану від імені України 6 листопада 1996 року в м. Страсбурзі. Принцип місцевого самоврядування закріплено в національному законодавстві та в Конституції України. Відповідно до діючої конституції в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування (ст. 7). Конституція і закони України визначають головні повноваження і функції місцевого самоврядування, включаючи і об’єднані територіальні громади. Одним з принципів добровільного об’єднання територіальних громад є їх державна підтримка. Законодавством України урегульовані і форми державної підтримки, а саме: а) інформаційно-просвітницька; б) організаційна; в) методична; г) фінансова. Над проблемою конституційно-правового статусу суб’єктів підприємницької діяльності, процесом його реалізації та гарантування працюють дослідники юридичної та інших гуманітарних наук. Однак, узагальненого дослідження щодо названого статусу суб’єктів підприємницької діяльності, як наукової проблеми та процесу гарантування його реалізації в Україні, ніхто не проводив. Таке дослідження, в умовах реформування органів місцевої публічної влади при інтеграції України в Європейський правовий простір, є частиною її українського європейського вибору. На процес ефективної реалізації та гарантування конституційно-правового статусу суб’єктів підприємницької діяльності в Україні щодо державної підтримки добровільного об’єднання територіальних громад в забезпеченні прав людини впливає не визначеність: а) поняття форми; б) інформаційно-просвітницької форми; в) організаційної та методичної форми; в) фінансової форми названої державної підтримки добровільного об’єднання територіальних громад в забезпеченні прав людини. Саме ці проблеми визначили актуальність теми монографічного дослідження.