Інформаційне забезпечення процесу земельнооціночної діяльності

Abstract

З’ясовано, що основними джерелами формування інформації є: державний земельний кадастр та відомчі кадастри і реєстри; виконавчі органи державної влади; органи, які здійснюють облік земельних ділянок та об'єктів нерухомості; органи, що здійснюють реєстрацію прав на нерухоме майно та угод ізними; організації, що виконують операції із земельними ділянками та іншими об'єктами нерухомості та ін. Разом з тим, всфері економіки землекористування інформаційне середовище щодо забезпечення надходжень земельних платежів до бюджету територій і розширення бази оподаткування, інформаційна підтримка ринкового обороту земельних ділянок, вдосконалення механізму оподаткування землі та іншої нерухомості шляхом встановлення залежності платежів від ринкової вартості і прибутковості використовуваних земельних ділянок та об'єктів нерухомості, зменшення кількості суб'єктів земельних відносин, що користуються незаконними або необґрунтованими пільгами, потребує удосконалення, особливо щодо проведення нормативної грошової оцінки земель та експертної оцінки ринкової і балансової вартості землекористування. Інформація державного земельного та кадастру нерухомості, що використовується в оціночній діяльності класифікується: за управлінськими діями, за призначенням в процесі управління землекористуванням, за рівнем управління інформаційного середовища, за видом надання інформації, за ступенем опрацювання інформації, за місцем формування інформації. Основними завданнями інформаційного забезпечення системи оціночної діяльності визначено: забезпечення функціонування системи оціночної діяльності, накопичення, ведення і обновлення банку даних системи оціночної діяльності; документування відомостей про оцінку земельних ділянок, надання необхідної інформації заінтересованим органам, структурам і особам, аналіз ефективності системиоціночної діяльності, прогноз розвитку земельного ринку, прогноз розвитку інформаційного ринку системи управління землекористуванням, захист інформації і ін. Обґрунтовано, що при формуванні інформаційної системи оцінки землі та майна необхідно враховуватиїї напрями: 1) за рівнем управління інформація поділяється на стратегічну (нормативно-правові документи, у тому числі закони та акти, програми та інші документи, необхідні у використанні) та оперативну (розпорядження, листи, рішення та вказівки вищих організацій з поточних питань використання земельних ресурсів); 2) за умовами доступу інформація поділяється на відкриту (для широкого кола користувачів); з обмеженим доступом (для органів управління всіх адміністративно-територіальних рівнів для прийняття рішень та надану користувачам у обробленому вигляді –інформація для службового користування); закриту -не надається широкому колу користувачів (інформація, віднесена до державної таємниці, та конфіденційна); 3) за місцем формування інформація поділяється навнутрішньосистемну та зовнішню. Внутрішньосистемну називають інформацію, підготовлену в межах системи управління земельними ресурсами та землекористуванням (державного земельного кадастру, землеустрою та землевпорядкування, територіально-просторового планування розвитку землекористування, земельного моніторингу, оцінки земель). Зовнішньою інформацією називають підготовлену в межах інших систем (що беруть участь у процесі управління) та використовувану для прийняття управлінського рішення, яка є тематичною:кадастрову (галузевих кадастрів), геодезичну, містобудівну, архітектурно-планувальну, матеріали технічної інвентаризації та ін. Основними складовими структури управління інформацією системи оціночної діяльності визначено: системний аналіз інформаційних потоків, який включає рівень проблем; середовище розповсюдження; тип інформації; взаємозв’язки потоків і т.д.; формування цільових установок, яке включає: політичні; господарські (економічні); соціальні; екологічні і т.д.; визначення перемінних управління, яке включає економічні, організаційні,технічні, інформаційні, екологічні, соціальні і т.д. відомості; опис способів, дій, який включає закони, стандарти, нормативи, методичні, планові, оперативні і т.д. документи; управлінські рішення, які включають програми, інвестиції, розпорядження, закони, рішення і т.д.;захист інформації та контроль даних. Формування сучасної моделі інформаційного забезпечення процесу оціночної діяльностіповинно бути зорієнтоване на впорядкування відомостей про просторові, правові, технічні, економічні та соціальні характеристики земельних ділянок та інших об'єктів нерухомості. У якості першочергових завдань щодо формування інформаційного середовища у сфері оціночної діяльності необхідно вважати розробку наступних напрямків: вдосконалення методології та системи інформаційного забезпечення грошово їоцінки вартості об'єктів нерухомості з урахуванням поточних цін і розцінок; застосування методів математичної статистки стосовно завдань оцінки; вдосконалення методів розрахунку ризиків при аналізі прибутковості об'єктів оцінки; визначення основних методологічних принципів оцінки земельних та інших природних ресурсів.