Впровадження технології розвитку критичного мислення у процесі викладання іноземної мови у вищій школі

Abstract

У статті зроблена спроба розкрити значення поняття «критичне мислення» та розглянути технологію розвитку у студентів вищої школи цього виду мислення на заняттях з іноземної мови. Зазначається, що здатність самостійно формувати навички та розвивати вміння і використо- вувати їх у процесі практичної діяльності, а не лише обсяг накопичених знань, грає сьогодні головну роль під час адаптації випускника закладу вищої освіти до реалій сучасного суспільства. З цієї причини застосування техно- логії розвитку критичного мислення разом з традиційними формами діяльності у вищій школі у процесі навчання іноземної мови є очевидною необхідністю. У статті зазначено, що головною метою розвитку критичного мислення у студентів, які не мають сформованих навичок мислити критично, вважається розширення розумових компетенцій для ефективного вирішення соціальних, наукових і практичних завдань. Студенти закладів вищої освіти мають значний запас знань і достатній соціальний досвід. Вони здатні трансформувати наявні знання та вміння в компетенції, за умови високої мотивації до активної пізнавальної діяльності. Так завданням розвитку критичного мислення вважається розвиток пізнавальної активності студентів на основі логічного, дослідницького та критичного мислення. На основі аналізу практичного досвіду викладання курсу іноземної мови у вищій школі розкриваються можливості розвитку та розглядаються стратегії формування критичного мислення студентів на заняттях з іноземної мови (анотація, попередній пере- гляд, контекстуалізація, складання питань, рефлексія, оцінювальне судження, порівняння та зіставлення). У статті запропоновані певні методи, які сприяють розвитку критичного мислення на різних етапах навчання (Basket of ideas, concepts; Cluster; Margin notes; Сinquain making; Training brainstorming; Essay writing). Зроблено висновок про те, що використання технології розвитку критичного мислення на заняттях з іноземної мови у закладах вищої освіти дозволяє значно збільшити час мовної практики для кожного окремого студента, допомагає засвоювати матеріал усіма учасниками групи, вирішує різноманітні виховні та розвивальні завдання. Викладач стає організатором самостійної навчально- пізнавальної, комунікативної, творчої діяльності студентів, у нього з’являються можливості для вдосконалення процесу навчання, розвитку комунікативної компетенції студентів, цілісного розвитку їх особистості.