Фармакокінетичні показники тилмікозину фосфату в організмі здорових курчат-бройлерів

Abstract

У статті наведено результати досліджень надходження, розподілу та виведення тилмікозину фосфату (діюча речовина препарату Тилмокс 25 %) з організму здорових курчат-бройлерів кросу КОББ-500 за перорального застосування. Встановлено швидке всмоктування з травного тракту птиці тилмікозину фосфату та надходження його у внутрішні органи. Максимальний вміст тилмікозину фосфату виявляли у легенях та печінці через 2 год від початку застосування препарату Тилмокс 25 %, який становив: 17,02±0,24 та 12,78±0,22 мкг/г відповідно, тимчасом у нирках через 26 год – 8,25±0,19 мкг/г, у грудних та серцевому м’язах через 52 год – 6,19±0,28 та 5,23±0,39 мкг/г відповідно. За випоювання здоровим курчатам-бройлерам препарату Тилмокс 25 % не встановлено здатності до матеріальної кумуляції тилмікозину фосфату, оскільки його вміст у внутрішніх органах та м’язах птиці не залежав від тривалості застосування препарату. Найвищий вміст тилмікозину фосфату впродовж 96 год випоювання курчатам-бройлерам препарату Тилмокс 25 % виявляли у легенях, що засвідчує про його концентрування у цьому органі. Розподіл тилмікозину фосфату в максимальних кількостях у легенях має важливе значення за локалізації збудників інфекційних захворювань у легенях птиці та для лікування хворих на респіраторні захворювання різної етіології. Припинення застосування препарату Тилмокс 25 % супроводжувалося суттєвим зменшенням вмісту його діючої речовини – тилмікозину фосфату у досліджуваних органах. Зокрема, через 24 год після припинення застосування препарату Тилмокс 25 % (на 120 год досліду), вміст тилмікозину фосфату у легенях був меншим в 1,9 рази, у печінці – 1,6 рази, нирках – 1,4 рази, грудних м’язах – 1,7 рази, серцевому м’язу – 1,3 рази, порівняно з показниками на 96 год. Через 5 діб після припинення випоювання курчатам-бройлерам препарату Тилмокс 25 % (на 216 год досліду), залишкові кількості тилмікозину фосфату у досліджуваних органах становили: у легенях – 1,20±0,03 мкг/г; печінці – 1,01±0,02 мкг/г; нирках – 0,91±0,03. Найменший вміст тилмікозину фосфату, у цей період досліджень, виявляли лише в одній із трьох проб серцевого м’язу – 0,02 мкг/г, тимчасом у грудних м’язах його не спостерігали. У подальшому буде досліджено вплив застосування препарату Тилмокс 25 % на організм дорослої птиці. В статье приведены результаты исследований поступления, распределения и выделения тилмикозина фосфата (действующее вещество препарата Тилмокс 25 %) из организма здоровых цыплят-бройлеров кросса КОББ500 за перорального применения. Установлено быстрое всасывание тилмикозина фосфата из пищеварительного канала птицы и его поступление во внутренние органы. Максимальное содержание тилмикозина фосфата было установлено в легких и печени уже через 2 часа от начала применения раствора препарата Тилмокс 25 %, которое составляло: 17,02±0,24 и 12,78±0,22 мкг/г соответственно, в почках через 26 часов – 8,25±0,19 мкг/г, грудной и сердечной мышце через 52 часа – 6,19±0,28 и 5,23±0,39 мкг/г соответственно. Применение здоровой птице препарата Тилмокс 25 % не сопровождалось накоплением тилмикозина фосфата (материальная кумуляция), поскольку его содержание во внутренних органах и мышцах птицы не зависело от длительности применения препарата. Максимальное содержание тилмикозина фосфата на протяжении 96-часового применения цыплятам-бройлерам препарата Тилмокс 25 % выявляли в легких, что свидетельствует о его выборочном накоплении. Распределение тилмикозина фосфата в максимальных количествах в легкие имеет важное значение при локализации возбудителей инфекционных заболеваний в легких птицы, а также для лечения больных респираторными заболеваниями различной этиологии. Прекращение применения препарата Тилмокс 25 % сопровождалось существенным уменьшением содержания его действующего вещества – тилмикозина фосфата в исследуемых органах. Через 24 часа после прекращения его применения (на 120 час опыта), содержание тилмикозина фосфата в легких было меньше в 1,9 раза, печени – 1,6 раза, почках – 1,4 раза, грудной мышце – 1,7 раза, сердечной мышце – 1,3 раза, в сравнении с показателями на 96 час. Через 5 суток после прекращения применения цыплятам-бройлерам препарата Тилмокс 25 % (через 216 часов опыта), остаточные количества тилмикозина фосфата в исследуемых органах составляли: в легких – 1,20±0,03 мкг/г; печени – 1,01±0,02 мкг/г; почках – 0,91±0,03. Наименьшее содержание тилмикозина фосфата, в этот период исследований, было только в одной из троих проб сердечной мышцы – 0,02 мкг/г, в грудной мышце его не выявляли.