Оцінювання втрат біотичної стійкості природних деревостанів, що зростають на яружно-балкових та деградованих землях Правобережного Лісостепу

Abstract

У лісівництві основними чинниками для призначення конкретних лісогосподарських заходів, окрім експлуатаційних лісів, передусім є втрата насадженнями стійкості і їх захисних властивостей. Тому очевидною є потреба у кількісній оцінці втрат лісами біотичної стійкості деревостанів. Для природного поновлення це питання актуальне оскільки воно найбільш придатне для відтворення лісів в регіоні досліджень, зокрема і на яружно-балкових системах та деградованих землях, а також дозволяє зберегти біорізноманіття та генофонд лісотвірних видів, а також інших рослин, що можуть переносити вплив змиву ґрунту, еродованості, низької родючості ґрунтів тощо. Тому особливо актуальним є питання оцінювання втрати біотичної стійкості такими деревостанами та пошук її зменшення за допомогою вчасних лісогосподарських заходів. In forestry, the main factors for the appointment of specific forestry measures, in addition to operational forests, are primarily the loss of plant resistance and their protective properties. Therefore, there is an obvious need to quantify the loss of biotic stability of forests. This issue is relevant for natural regeneration because it is most suitable for forest regeneration in the study area, including ravine-beam systems and degraded lands, and also allows to preserve biodiversity and gene pool of forest-forming species and other plants that can tolerate soil erosion, erosion, low soil fertility, etc. Therefore, the issue of assessing the loss of biotic resistance by such stands and finding its reduction through timely forestry measures is particularly relevant.