Використання різних форм селену в аквакультурі (огляд)

Abstract

Узагальнено дослідження наукової літератури щодо використання методів нанотехнології за вирощування різноманітних об’єктів аквакультури, які базуються на додаванні до раціонів селену різних форм та походження. Підкреслено, що сучасні наукові дослідження з використання наночастинок в аквакультурі спрямовано на точність доставлення і відповідну кількість мікроелементів, що надалі може вплинути на зниження собівартості продукції аквакультури. Зазначено, що необхідно враховувати специфіку сучасних індустріальних технологій аквакультури, за яких водні організми вирощуються за високою щільністю посадки в басейнах, тобто постійно знаходяться в умовах стресу, а однією з найбільш поширених форм стресу, яка призводить до зниження продуктивності в галузі аквакультури, є окиснювальний стрес. Відзначено, що селен є одним із важливих мікронутрієнтів, який може знижувати негативну дію окиснювального стресу. Проаналізовано дослідження ряду авторів щодо позитивного впливу додавання різних форм селену в раціони основних об’єктів аквакультури. Визначено, що біологічно синтезований наноселен можна додавати в різні комерційні рибні корми для підвищення стресостійкості і продуктивності, також цей продукт буде відповідати екологічним потребам споживачів. Встановлено перевагу використання в аквакультурі органічних форм селену над неорганічними, оскільки перші мають вищу біодоступність та краще накопичення в тканинах риб. Проаналізовано низку досліджень, пов’язаних із визначенням токсичної дії різних форм селену та його концентрацій на риб. Зазначено, що в аквакультурі необхідно враховувати, що частинки селену мають бути не токсичними не лише для самого біологічного об’єкта, а й для інших систем, які тісно пов’язані з ним його життєдіяльністю.