Коагулазопозитивні стафілококи у собак та їх антимікробна резистентність (систематичний огляд)

Abstract

Staphylococcus spp. поширений рід бактерій, що колонізує організм собак. Деякі види цього роду патогенні і беруть участь у розвитку захворювань різних систем та органів, особливо шкіри і зовнішнього вуха. Однією з головних ознак найбільш патогенних родин цього роду є секреція ферменту коагулази. Їх об’єднують у групу коагулазопозитивних стафілококів (coagulase-positive Staphylococcus (CoPS)). Найчастіше від собак ізолюють S. pseudintermedius, близько 10–60 % ізолятів. S. aureus ідентифікують рідше, у 4–15 % випадків, однак вони асоціюються з людьми, які є його природними носіями. S. schleiferi subsp. coagulans ще один вид може бути ідентифіковано у патолого-анотомічному матеріалі, отриманому від собак. Коагулаза це один із ряду різноманітних факторів патогенності цього роду. Мікроорганізми цієї родини можуть існувати як у вигляді планктонної культури, так і в структурі біоплівки, на яку дія антибактеріальних засобів менш виражена. Деякі штами CoPS несуть гени стійкості до різних антибактеріальних засобів, та можуть займати домінуюче положення в патогенному процесі. Вони можуть колонізувати навколишнє середовище в місцях скупчення тварин, що призводить, наприклад, до виникнення клінічних інфекцій. Особливо небезпечні штами, що набули стійкості до антибактеріальних засобів. Власники і спеціалісти, що працюють з тваринами, постійно знаходяться в групі ризику. На сьогодні актуальним є питання виникнення стійкості до β-лактамних антибіотиків (метицелінрезистентні штами) та набуття стійкості до декількох груп антибактеріальних засобів. У країнах Європейського Союзу проводять значну кількість досліджень, спрямованих на вивчення поширення Staphylococcus spp., аналіз факторів вірулентності та патогенності, а також механізмів набуття антибактеріальної стійкості. Також розвивають програми контролю поширеності резистентних штамів. Різні автори виявляють стійкість до значної кількості антибактеріальних засобів, профіль антибактеріальної стійкості може відрізнятись як в межах різних груп так і поміж різних препаратів однієї фармацевтичної групи. В Україні відсутні систематичні дослідження поширення резистентних штамів мікроорганізмів серед дрібних тварин. Staphylococcus spp. распространенный род бактерий, колонизирует организм собак. Некоторые виды этого рода патогенные и участвуют в развитии заболеваний различных систем и органов, особенно кожи и наружного уха. Одним из главных признаков наиболее патогенных семей этого рода является секрецияфермента коагулазы. Их объединяют в группу коагулазоположительные стафилококки (coagulase-positive Staphylococcus (CoPS)). Чаще всего от собак изолируют S. pseudintermedius, около 10–60 % изолятов. S. aureus идентифицируют реже, в 4–15 % случаев, однако они ассоциируются с людьми, которые являются его естественными носителями. S. schleiferi subsp. coagulans еще один вид, может быть идентифицирован в патолого-анотомическом материале, полученном от собак. Коагулаза это один из ряда различных факторов патогенности этого рода. Микроорганизмы рода могут существовать как в виде планктонной культуры, так и в структуре биопленки, на которую действие антибактериальных средств менее выражено. Некоторые штаммы CoPS несут гены устойчивости к различным антибактериальным средствам, и могут занимать доминирующее положение в патогенном процессе. Они могут колонизировать окружающую среду в местах скопления животных, что приводит, например, к возникновению клинических инфекций. Особенно опасны штаммы, которые приобрели устойчивость к антибактериальным средствам. Владельцы и специалисты, работающие с животными, постоянно находятся в группе риска. На сегодня актуальным является вопрос возникновения устойчивости к β-лактамным антибиотикам (метицелинрезистентные штаммы) и приобретение устойчивости к нескольким группам антибактериальных средств. В странах Европейского Союза проводят значительное количество исследований, направленных на изучение распространения Staphylococcus spp., анализ факторов вирулентности и патогенности, а также механизмов приобретения антибактериальной устойчивости. Также развивают программы контроля распространенности резистентных штаммов. Различные авторы выявляют устойчивость к значительному количеству антибактериальных средств, профиль антибактериальной устойчивости может отличаться как в рамках различных групп так и между различных препаратов одной фармацевтической группы. В Украине отсутствуют систематические исследования распространения резистентных штаммов микроорганизмов среди мелких животных.