Методичні підходи до оцінювання соціального капіталу в агросфері та його впливу на ефективність виробництва

Abstract

Капітал-це все те, що збільшує здатність людини генерувати цінність. Він може використовується для збільшення цінності таких категорій, як фінансовий, соціальний, фізичний, інтелектуальний тощо. У бізнесі та економіці найпоширеніші–фінансовий та людський капітали. До фінансового капіталу належить оборотний, основний, інвестиційний, позичковий; до людського капіталу-соціальний, інтелектуальний, фізичний, таланти і навички; до природного–екологія, тварини, рослини, природні ресурси, тощо. Серед американських та західноєвропейських економістів найбільш популярною є модель п’яти форм капіталу. Її називають основою стійкого розвитку в умовах обмежених ресурсів-вона розширює розуміння економічної стійкості, оцінюючи активи, окрім фінансових. П'ять активів або «капіталів»-це: фінансовий капітал, мануфактурний капітал, людський капітал, соціальний капітал і природний капітал [1]. Для ринкових умов було встановлено, що саме соціальний капітал (СК) має значний вплив на ефективність діяльності суб’єктів господарювання. При цьому СК несе неформальний та некореляційний характер, частково базується на морально-етичних і соціальних нормах, історично-культурних засадах та політико-економічному становищі об’єкта аналізу. Унаслідок таких обставин немає однозначної узагальненої теорії щодо соціального капіталу та методологічних підходів його оцінювання. В емпіричних дослідженнях передовсім застосовуються кількісні методи вимірювання соціального капіталу.