Відновлення відтворної функції у корів за субклінічного кетозу

Abstract

Розвиток кетозу у високопродуктивних корів супроводжується ураженням різних органів і систем організму тому, навіть за вдалого лікування, у тварин залишаються віддалені наслідки, що призводять до зниження продуктивності, метриту, розладу стероїдогенезу, порушення розвитку фолікулів і жовтих тіл та неплідності. Однак, маловивченим залишається питання, яке пов’язане з особливостями відновлення відтворної функції у корів за кетозу. Дослідження проводили на 208 коровах голштинської та української чорно-рябої молочної порід віком 2–6 років різної вгодованості з продуктивністю 6–10 тис. кг молока за лактацію. Концентрацію β-кетонів визначали на 5 і 10 добу після родів за допомогою кетометра «CareSens Dual». Після виявлення у крові корів 1,1 і більше ммоль/л кетонових тіл тварину вважали хворою та розпочинали лікування за схемою господарства. Після виявлення стадії збудження статевого циклу проводили осіменіння з використанням паєт. На 35–40-ву добу після осіменіння проводили діагностику тільності ультразвуковим приладом Kaixin KX 5200. Після проведення досліджень встановили, що на п’яту добу після родів в 42,8 % корів виявляли підвищений вміст β-кетонів у крові, а на десяту добу – у 21,4 % тварин. Із них у 18,3 % тварин на десяту добу після отелення захворювання виявляли повторно. Виникнення субклінічного кетозу після родів у корів супроводжується зменшенням на 3,6 діб періоду від отелення до відновлення статевої циклічності та на 32,7 (р < 0,001) % кількості тільних тварин, збільшення на 17,6 (р < 0,001) діб тривалості неплідності й на 1,3 індексу осіменіння. Повторний розвиток прихованого кетозу у корів ускладнював перебіг захворювання. Так, після рецидиву хвороби спостерігалося зменшення на 15,1 (р < 0,001) діб інпеданс-періоду і на 66,7 (р < 0,001) % заплідненості та збільшення на 29,4 (р < 0,001) діб сервіс-періоду й на 11,7 кількості використаних спермодоз для одного плідного осіменіння.Развитие кетоза у высокопродуктивных коров сопровождается поражением различных органов и систем организма поэтому, даже при удачном лечении, у животных остаются отдаленные последствия, ведущие к снижению молочной продуктивности, метриту, расстройствам стероидогенеза, нарушению развития фолликулов и желтых тел и к бесплодию. Однако, малоизученным остается вопрос, который связан с особенностями восстановления воспроизводительной функции у коров за кетоза. Исследования проводили на 208 коровах голштинской и украинской черно-пёстрой молочной пород в возрасте 2–6 лет различной упитанности с продуктивностью 6–10 тыс. кг молока за лактацию. Концентрацию β-кетонов определяли на 5 и 10 сутки после родов с помощью кетометра CareSens Dual. После обнаружения в крови коров 1,1 и более ммоль/л кетоновых тел животное считали больным и начинали лечение по схеме хозяйства. После выявления стадии возбуждения полового цикла проводили осеменение с использованием пает. На 35–40-вые сутки после осеменения проводили диагностику стельности ультразвуковым прибором Kaixin KX 5200. После проведения исследований установили, что на пятые сутки после родов в 42,8 % коров было обнаружено повышенное содержание β-кетонов в крови, а на десятые сутки – у 21,4 % животных. Из них у 18,3 % животных на десятые сутки после отела заболевание обнаруживали повторно.Возникновение субклинического кетоза после родов у коров сопровождается уменьшением на 3,6 суток периода от отела до восстановления половой цикличности и на 32,7 (р <0,001) % количества стельных животных, увеличением на 17,6 (р <0,001) суток продолжительности бесплодия и на 1,3 индекса осеменения. Повторное развитие скрытого кетоза у коров осложняло течение заболевания. Так, после рецидива болезни наблюдалось уменьшение на 15,1 (р <0,001) суток инпеданс-периода и на 66,7 (р <0,001) % оплодотворяемости, а также увеличение на 29,4 (р <0,001) суток сервис-периода и на 11,7 количества использованных спермодоз для одного плодотворного осеменения.