Успадкування і формотворення за кількістю колосків від гібридизації різних за тривалістю вегетаційного періоду сортів пшениці

Abstract

У 2017-2019 рр. в умовах дослідного поля науково виробничого центру Білоцерківського НАУ досліджували 42 F1 і популяції F2 пшениці м’якої озимої, отримані від гібридизації сортів, які різняться за тривалістю вегетаційного періоду. Метою дослідження було визначення гетерозису і ступеню фенотипового домінування в F1 та трансгресивної мінливості у F2 за кількістю колосків в головному колосі, при використанні в гібридизації різних за скоростиглістю сортів пшениці м’якої озимої. Встановлено, що у батьківських форм кількість колосків в головному колосі, у роки досліджень, становила – 15,7-18,0 шт., а на їх формування значно впливав генотип, умови року і їх взаємодія. Більшість F1 за кількістю колосків у колосі перевищувала вихідні форми, при цьому високі показники (21,0-19,2 шт.) визначені у Чорнява/Столична, Б.Ц. н/к./Чорнява, Чорнява/Відрада, Кольчуга/Столична. У 39 з 42 гібридів успадкування кількості колосків з головного колосу відбувалось за позитивним наддомінуванням. Високий гіпотетичний (Нt=23,5-15,4 %) і істинний (Нbt=18,6-10,2 %) гетерозис встановлено у F1 Чорнява/Столична, Кольчуга/Столична, Б.Ц. н/к./Чорнява, Чорнява/Відрада, Золотоколоса/Відрада. У 85,7 % популяцій F2 визначено позитивний ступінь трансгресій з максимальним проявом у рекомбінантів кількості колосків в головному колосі ˗ 20-24 шт., що свідчить про значний формотворчий процес і можливість проведення доборів за досліджуваною ознакою. Максимальну кількість колосків у головному колосі (22-24 шт) формували більшість популяцій, в яких материнськими формами використовували сорти Миронівська рання, Кольчуга, Золотоколоса, Чорнява і Антонівка. Частота трансгресивних рекомбінантів у цих популяціях становила 3,3-96,7 %. В 2017-2019 гг. В условиях опытного поля научно производственного центра Белоцерковского НАУ исследовали 42 F1 и популяции F2 пшеницы мягкой озимой, полученные от гибридизации сортов, которые различаются по продолжительности вегетационного периода. Целью исследования было определение гетерозиса и степени фенотипического доминирования в F1 и трансгрессивной изменчивости в F2 по количеству колосков в главном колосе, при использовании в гибридизации различных по скороспелости сортов пшеницы мягкой озимой. Установлено, что в родительских форм количество колосков в главном колосе, в годы исследований, составила - 15,7-18,0 шт., А на их формирование значительно влиял генотип, условия года и их взаимодействие. Большинство F1 по количеству колосков в колосе превышала выходные формы, при этом высокие показатели (21,0-19,2 шт.) Определены в Брюнетка / Столичная, Б.Ц. н / к. / Брюнетка, Брюнетка / Отрада, Кольчуга / Столичная. В 39 из 42 гибридов наследования количества колосков с главного колоса происходило за положительным Сверхдоминирование. Высокий гипотетический (Нt = 23,5-15,4%) и истинный (Нbt = 18,6-10,2%) гетерозис установлен в F1 Брюнетка / Столичная, Кольчуга / Столичная, Б.Ц. н / к. / Брюнетка, Брюнетка / Отрада, Золотоколоса / Отрада. В 85,7% популяций F2 определены положительный степень трансгрессий с максимальным проявлением в рекомбинантив количества колосков в главном колосе ˗ 20-24 шт., Что свидетельствует о значительном формотворческий процесс и возможность проведения отборов по исследуемой признаку. Максимальное количество колосков в главном колосе (22-24 шт) формировали большинство популяций, в которых материнскими формами использовали сорта Мироновская ранняя, Кольчуга, Золотоколоса, Брюнетка и Антоновка. Частота трансгрессивных рекомбинантив в этих популяциях составляла 3,3-96,7%.In 2017-2019, 42 F1 and F2 populations of soft winter wheat, obtained from hybridization of varieties that differ in the length of the growing season, were studied in the experimental field of the research and production center of Bila Tserkva NAU. The aim of the study was to determine the heterosis and the degree of phenotypic dominance in F1 and transgressive variability in F2 by the number of spikelets in the main ear, when used in hybridization of different varieties of soft winter wheat. It was found that in the parental forms the number of spikelets in the main ear, in the years of research, was - 15.7-18.0 pieces, and their formation was significantly influenced by genotype, conditions of the year and their interaction. The majority of F1 in the number of spikelets in the ear exceeded the original forms, with high rates (21.0-19.2 pcs.) Were found in Chornyava / Stolychna, B.C. n / k. / Chorniava, Chorniava / Vidrada, Kolchuga / Stolychna In 39 of the 42 hybrids, the inheritance of the number of spikelets from the main ear was positive. High hypothetical (Ht = 23.5-15.4%) and true (Hbt = 18.6-10.2%) heterosis was found in F1 Chorniava / Stolychna, Kolchuga / Stolychna, B.Ts. n / k. / Chornyava, Chornyava / Vidrada, Zolotokolosa / Vidrada. In 85.7% of F2 populations, a positive degree of transgressions was determined with the maximum manifestation in recombinants of the number of spikelets in the main ear ˗ 20-24 pieces, which indicates a significant shaping process and the possibility of selection on the studied basis. The maximum number of spikelets in the main ear (22-24 pieces) was formed by the majority of populations in which the varieties Myronivska Rannya, Kolchuga, Zolotokolosa, Chornyava and Antonivka were used as maternal forms. The frequency of transgressive recombinants in these populations was 3.3-96.7%.