Проблеми розвитку ринку освітніх послуг вищих навчальних закладів аграрної освіти в Україні

Abstract

Статтю присвячено проблемам розвитку ринку освітніх послуг вищих навчальних закладів аграрної освіти в Україні. Нині Україна постала перед необхідністю вирішення важливого завдання модернізації вітчизняної освіти й одночасного формування адаптованої до нових зовнішніх і внутрішніх умов вітчизняної економіки якісно нової освітньої системи, в якій варіативність форм і рівнів її установ відповідала б потребам переходу країни до постіндустріальної стадії розвитку суспільства, визначальною рисою якого є тенденція прагнення індивідів до соціальної рівності в можливості доступу до знань. Система науки й освіти у сфері вітчизняної економіки сільського господарства ще не забезпечує максимально можливого внеску в розвиток агроіндустріального комплексу. Вона має вищу частку бюджетних витрат до доданої вартості сільського господарства та ВВП у цілому порівняно з іншими країнами. Вирішення проблеми конкурентноспроможності вищих навчальних закладів аграрної освіти, на нашу думку, лежить у площині об'єднання зусиль держави, освітніх закладів і підприємств агробізнесу. Перехід на освітні стандарти третього покоління і реалізація компетентного підходу в освіті націлює на підвищення якості практичної підготовки кадрів, однак вичерпано не вирішує таку проблему. Підприємства та організації АПК, які є споживачами кадрів, повинні не тільки брати участь у розробці навчальних планів, висуваючи свої вимоги, й давати оцінку сучасній освіті, а повною мірою розділити відповідальність за практичну підготовку спеціалістів за рахунок реального безпосереднього вкладення у навчальний процес. The article is devoted to the problems of educational services market development of higher educational institutions of agrarian education in Ukraine. Ukraine has faced the need to address the important task of domestic education modernizing along with the simultaneous formation of a qualitatively new educational system, adapted to the new external and internal conditions of the domestic economy in which the variability of the forms and levels of its institutions would correspond to the needs of the country's transition to the post-industrial stage of development of society, a decisive feature of which is the tendency of individuals to seek social equality in their access to knowledge. The system of science and education in the field of domestic agriculture does not provide the maximum possible contribution to the development of agroindustrial complex. The share of budget expenditures in the added value of agriculture and GDP as a whole is higher compared to other countries. In our opinion, the problem of competitiveness of agrarian education higher educational institutions can be solved through uniting the efforts of the state, educational establishments and agribusiness enterprises. The transition to the third generation educational standards and implementation of a competent approach in education aims to improve the quality of practical training, but it does not fully address the problem. Agribusiness enterprises and organizations demanding for the staff should not only participate in the development of curricula through putting forward their requirements and assessing the modern education, but through sharing the responsibility for the practical training of specialists and direct investment in the educational process as well.