Таксономічний склад і вікова структура хвойних насаджень міста Біла Церква

Abstract

Мета. З метою визначення таксономічного складу, прогнозування успішності інтродукції, розширення культигенного ареалу видів і форм відділу Pynophyta та проведення моніторингу насаджень хвойних в умовах м. Біла Церква проаналізовано таксономічний склад і вікову структуру хвойних насаджень міста на об’єктах загального й обмеженого користування. Матеріали і методи. Насадження загального й обмеженого користування м. Біла Церква, за винятком території Державного дендрологічного парку «Олександрія» НАН України, обстежували маршрутними методами. Визначення таксонів хвойних дерев і кущів проводили за описами Г. Крюсмана, М. Александрової та довідником з дендрофлори України. Ідентифікацію садових форм проводили відповідно до Анотованого каталогу різновидів, сортів і форм деревних голонасінних рослин. Використання хвойних у фітокомпозиціях аналізували за рекомендаціями В. П. Кучерявого. Результати та обговорення. У результаті маршрутних обстежень виявлено, що у насадженнях загального і обмеженого користування м. Біла Церква клас Pinopsida представлений 3 порядками, 4 родинами, 13 родами, 29 видами та 46 формами. Найбільше представництво в урбанофлорі мають родини Pinaceae Lindl. та Cupressaceae F. Neger. Аналіз вікових особливостей хвойних деревних рослин показав, що максимальну відносну кількість в насадженнях міста складають молоді рослини – 45%, насадження віком 15– 30 років складають 26%, а віком 30–65 років – 21%. Частка старовікових рослин у місті складає 8%, серед яких дерева старші 90 років – лише 3%. Аналіз декоративних форм родини Pinaceae, які використовуються в міському озелененні, показав, що найбільш популярними є форми роду Picea ISSN: 2707-3114 Journal of Native and Alien Plant Studies 16, 2020 59 A. Dietr., частка яких складає 50% від всієї кількості декоративних форм цієї родини. Серед форм родини Cupressaceae найбільш широко застосовуються для озеленення м. Біла Церква декоративні форми Thuja L. – 46,8%. Сорти Juniperus L. посідають друге місце і займають 40,6% від загальної кількості декоративних форм родини Cupressaceae. Висновки. Таким чином, на території м. Біла Церква за межами Державного дендрологічного парку «Олександрія» НАН України використано в озелененні хвойні 13 родів, 29 видів та 46 форм. Але, враховуючи інтродукційний досвід коніферетуму дендропарку «Олександрія», різноманіття хвойних у місті можна поповнити ще щонайменше 14 видами і 125 формами, які пройшли успішне випробування у коніферетумі парку. З’ясовано, що 71% насаджень перебувають у віргінільному та генеративному стані у віці 5–30 років. Хвойні в озелененні м. Біла Церква представлені як регулярними, так і ландшафтними композиціями у вигляді масивів, алей, куртин, груп, бордюрів, живоплотів, складних міксбордерів та солітерів, де вони розмежовують і розділяють на зони територію, підкреслюють архітектурні форми будівель, покращують естетичний фон і емоційне сприйняття складних композицій та виконують санітарно-гігієнічну і бактерицидну функції – очищення повітря урбоекосистеми.