Комунікативно-мовні бар`єри : причини виникнення та техніки їх корекції

Abstract

Стаття присвячена проблемі комунікативно-мовних бар’єрів, що виникають у процесі навчання та є значною перешкодою для результативного формування комунікативних навичок у студентів та випускників українських вишів під час вивчення іноземної мови. Результативність у засвоєнні норм та правил іноземної мови у процесі навчальної діяльності значною мірою ґрунтується на психологічній готовності студентів засвоювати та застосовувати іноземну мову на практиці, а також на їхній здатності долати культурні стереотипи. У статті авторка розкриває суть поняття «комунікативно-мовний бар’єр», розглядає та виокремлює причини виникнення психологічного та лінгвістичного бар’єрів, пропонує техніки корекції та подолання комунікативно-мовних бар’єрів, які представляють велику кількість взаємопов’язаних підходів, охоплюючи засоби, що стимулюють, акумулюють, удосконалюють та закріплюють індивідуальні ресурси студентів, сприяють подоланню психологічних бар’єрів під час пізнавальної діяльності. Наголошується, що для ефективного навчання усного іншомовного мовлення викладачеві не можна недооцінювати роль бар’єра спілкування. Важливо визначити наявність психологічного бар’єра спілкування у студента, розпізнати природу та характер цього бар’єра і, відповідно до цього, вибрати той метод навчання, який прийнятний для тієї чи іншої групи учнів. Загалом технологія подолання психологічних бар’єрів являє собою систему заходів та засобів, що визначають характер педагогічного впливу на психічні сфери індивідуальності студента. Вона містить такі блоки: діагностичний (діагностика рівнів сформованості сфер індивідуальності та мовлених умінь й навичок), цільовий (цілі подолання бар’єрів), змістовий (система завдань, вправ, спеціальні та проблемні ситуації), аналітичний (програма спостереження за діяльністю викладача та моніторинг досягнутих результатів). На основі аналізу психолого-педагогічної літератури авторка виділяє певні педагогічні умови (освітнє середовище, що забезпечує можливість здійснення спонтанного мовлення у штучно створених комунікативних ситуаціях) та виокремлює умови діяльності викладача іноземної мови, які спрямовані скоректувати та подолати комунікативно-мовні бар’єри студентів під час вивчення іноземної мови у вищій школі.