Динаміка стронгілоїдозної інвазії свиней в Україні

Abstract

В статті викладені результати досліджень та їх інтерпретація з вивчення поширення стронгілоїдозної інвазії свиней у господарствах Лісостепу та Полісся України, визначенні ролі дикого кабана як можливого джерела Strongyloіdes ransomi для домашніх свиней, встановлення залежності поширення стронгілоїдозної інвазій від імунобіологічної реактивності свиней. У 1986-1988 рр. неблагополучними щодо стронгілоїдозної інвазії виявилися 33,80 % господарств з виробництва свинини. За даними досліджень 1998-2002 рр. виявили стронгілоїдозну інвазію у 25,38 % господарств. У 2007-2008 рр. стронгілоїдозне неблагополуччя констатували у 25,32 % господарств. При цьому встановили, що екстенсивність стронгілоїдозної інвазії становила за результатами досліджень 1986-1988 рр. 14,33 %, 1998-2002 рр. - 23,07 і 2007-2008 рр. -54,38%. Стронгілоїдозне моноінвазування відзначали у 0,8 % інвазованих свиней. За змішаних інвазій разом із стронгілоїдами виявляли аскарисів, трихурисів, езофагостом, метастронгіл та олулан. У більшості інвазованих стронгілоїдами свиней спостерігали невираженість клінічних ознак стронгілоїдозу, його субклінічний перебіг та паразитоносійство. Екстенсивність інвазії Strongyloіdes ransomi диких кабанів мисливських господарств становила: у Черкаській області - 38,7 %, Чернігівській - 51,8 %. Диких кабанів слід вважати потенційним джерелом збудника стронгілоїдозу для свійських свиней. У свиней зі зниженою імунобіологічною реактивністю сприйнятливість до інвазування стронгілоїдами вища у 5 разів.

В статье изложены результаты исследований и их интерпретация по изучению распространения стронгилодозной инвазии свиней в хозяйствах Лесостепи и Полесья Украины, определена роль дикого кабана как возможного источника Strongyloіdes ransomi для домашних свиней, установлена зависимость распространения стронгилоидозной инвазии от иммунобиологической реактивности свиней. В 1988-1988 гг. неблагополучными относительно стронгилоидозной инвазии были 33,80 % хазяйств по производству свинины. По данным исследований 1998-2002 гг. виявили стронгилоидозную инвазию в 25,38 % хазяйств. В 2007-2008 гг. стронгилоидозное неблагополучие констатировали у 25,32 % хазяйств. При этом встановили, что экстенсивность стонгилоидозной инвазии становила по результатам исследований 1986-1988 гг. 14,33 %, 1998-2002 гг. - 23,07 и 2007-2008 гг. - 54,38 %. Стронгилоидозное моноинвазирование определяли у 0,8 % зараженных свиней. При смешанной инвазии вместе со стронгилоидами выявляли аскарисов, трихурисов, эзофагостом, метастронгил, олулан. В большинства инвазированых стронгилоидами свиней наблюдали невыраженность клинических симптомов стронгилоидоза, его субклиническое течение и паразитоносительство. Экстенсивность инвазии Strongyloіdes ransomi диких кабанов охотничьих хозяйств становила; в Черкасской области - 38,7 %, Черниговской - 51,8 %. Диких кабанов стоит считать потенциальными источниками возбудителя стронгилоидоза для домашних свиней. У свиней со зниженной иммунобологической реактивностью восприимчивость к инвазированию стронгилоидами выше в 5 раз.