Распространение, диагностика и лечение дирофилляриоза собак

Abstract

Проведенными исследованиями установлено, что на пораженность собак дирофиляриями влияют разные факторы: возраст, пол, порода, тип содержания, сезонность. Максимально пораженными оказались собаки в возрасте 4–6 лет. Самцов больных дирофиляриозом собак было больше, чем самок. Более высокую экстенсивность инвазии регистрировали у собак пород: немецкая овчарка, кавказская овчарка, такса, лайка и беспородных. Максимально инвазированными оказались дворовые собаки, экстенсивность инвазии которых составляла 35,9%. Клинически у больных дирофиляриозом собак наблюдали кашель, тяжелое дыхание, угнетение, отказ от корма, увеличение брюха, иктеричность конъюнктивы. При аускультации обнаружили шум во время систолы, аритмию. Наблюдали отеки, слоновость конечностей, нервные явления, а вследствие интоксикации развивались гемолитическая анемия и лейкоцитоз. Применяли схему лечения с использованием дектомакса в дозе 1 мл/16 кг массы тела подкожно, глюкозы с аскорбиновой кислотой, изотонический раствор натрия хлорида, фраксипарина, димедрола, тиопротектина, рибоксина, катозала и амоксициллина. Данная схема оказалась эффективной и привела к восстановлению клинического состояния и гематологических показателей собак при дирофиляриозе без осложнений. Проведеними дослідженнями встановлено, що на ураженість собак дирофілярії впливають різні чинники: вік, стать, порода, тип змісту, сезонність. Максимально ураженими виявилися собаки у віці 4-6 років. Самців хворих дирофіляріоз собак було більше, ніж самок. Більш високу екстенсивність інвазії реєстрували у собак порід: німецька вівчарка, кавказька вівчарка, такса, лайка і безпородних. Максимально інвазованими виявилися дворові собаки, екстенсивний інвазії яких становила 35,9%. Клінічно у хворих дирофіляріоз собак спостерігали кашель, важке дихання, пригнічення, відмову від корму, збільшення черева, иктеричность кон'юнктиви. При аускультації виявили шум під час систоли, аритмію. Спостерігали набряки, слоновість кінцівок, нервові явища, а внаслідок інтоксикації розвивалися гемолітична анемія і лейкоцитоз. Застосовували схему лікування з використанням дектомакс в дозі 1 мл / 16 кг маси тіла підшкірно, глюкози з аскорбіновою кислотою, ізотонічний розчин натрію хлориду, фраксипарин, димедролу, тіопротектіна, рибоксина, Катозалу і амоксициліну. Дана схема виявилася ефективною і привела до відновлення клінічного стану і гематологічних показників собак при дирофіляріозу без ускладнень.