Leadership as a fundamental aspect of the performance of student-athletes in university men’s sports teams

Abstract

The purpose of the research is to investigate the impact of athletes’ leadership skills, determining effective performance and sports achievement; to theoretically prove and implement the authors’ program, focusing on qualified athletes’ leadership skills developing in university men’s sports teams. Materials: the constative study involved a number of student-athletes – with different qualifying standards – 147 athletes and 18-22-year-olds from 13 men’s sports teams of Dnipropetrovsk universities. The researchers’ focus resolves around the factors that influence athletes’ performance and sports achievement, based on forming a holistic-interactional paradigm frame that encompassed the research of the dynamics of the relationship between hypothetical constructs. The experiment involved 92 athletes, ranged from 18-22-year-olds – amateurs; professional sportsmen, key players of 8 sports teams. The experimental group (EG) athletes’ training was done under the propounded program; and control group’s (CG) training was structured on a regular basis. Results. Have highlighted the leading skills efficiency of men’s teams’ work in basketball, volleyball, mini-football and handball games; singling out peculiarities of each team’s cohesion on the whole, as well as athletes’ individual and psychological characteristics of their higher nervous activity. It is important to stress out that the social-cognitive theory of a personality describing the interaction between a personality, his behaviour, and the environment bears the evidence that athletes, regardless their temperament and character dimensions, can achieve high athletic performance. The study of teams’ socio-psychological environments shows that the emotional variable makes up 49 %, behavioral one is 43 %, and the cognitive variable equals to 8 %. Overall, socio-psychological climate is assessed as a contradictory one, which testifies to ambiguous and incompatible relations between players, and their interests, goals and values achievement might lead to conflicts in a number of ways. Conclusion. Thus, to effectively develop and implement the suggested program the authors outlined and grounded the complex of organizational and methodological conditions for the development and implementation of the program of forming qualified athletes’ leadership competency in university men’s sports teams. Content-centered and thoroughly carried out, the forming experiment laid the grounds for athletes’ performance to be considerably improved according to the propounded program. The purpose of the research is to investigate the impact of athletes’ leadership skills, determining effective performance and sports achievement; to theoretically prove and implement the authors’ program, focusing on qualified athletes’ leadership skills developing in university men’s sports teams. Materials: the constative study involved a number of student-athletes – with different qualifying standards – 147 athletes and 18-22-year-olds from 13 men’s sports teams of Dnipropetrovsk universities. The researchers’ focus resolves around the factors that influence athletes’ performance and sports achievement, based on forming a holistic-interactional paradigm frame that encompassed the research of the dynamics of the relationship between hypothetical constructs. The experiment involved 92 athletes, ranged from 18-22-year-olds – amateurs; professional sportsmen, key players of 8 sports teams. The experimental group (EG) athletes’ training was done under the propounded program; and control group’s (CG) training was structured on a regular basis. Results. Have highlighted the leading skills efficiency of men’s teams’ work in basketball, volleyball, mini-football and handball games; singling out peculiarities of each team’s cohesion on the whole, as well as athletes’ individual and psychological characteristics of their higher nervous activity. It is important to stress out that the social-cognitive theory of a personality describing the interaction between a personality, his behaviour, and the environment bears the evidence that athletes, regardless their temperament and character dimensions, can achieve high athletic performance. The study of teams’ socio-psychological environments shows that the emotional variable makes up 49 %, behavioral one is 43 %, and the cognitive variable equals to 8 %. Overall, socio-psychological climate is assessed as a contradictory one, which testifies to ambiguous and incompatible relations between players, and their interests, goals and values achievement might lead to conflicts in a number of ways. Conclusion. Thus, to effectively develop and implement the suggested program the authors outlined and grounded the complex of organizational and methodological conditions for the development and implementation of the program of forming qualified athletes’ leadership competency in university men’s sports teams. Content-centered and thoroughly carried out, the forming experiment laid the grounds for athletes’ performance to be considerably improved according to the propounded program.

Мета дослідження - дослідити вплив лідерських навичок спортсменів, визначення ефективних показників та спортивних досягнень; теоретично довести та реалізувати авторську програму, зосередившись на навичках кваліфікованих лідерів кваліфікованих спортсменів, що розвиваються у чоловічих спортивних командах університету. Матеріали: в констативному дослідженні взяли участь кілька студентів-спортсменів - з різними кваліфікаційними стандартами - 147 спортсменів та 18-22-річних з 13 чоловічих спортивних команд Дніпропетровських університетів. Основна увага дослідників вирішується навколо факторів, що впливають на результативність спортсменів та спортивні досягнення, базуючись на формуванні цілісно-інтерактивної парадигми, яка охоплює дослідження динаміки взаємозв'язку між гіпотетичними конструкціями. В експерименті брали участь 92 спортсмени, починаючи від 18-22-річних - аматори; професійні спортсмени, ключові гравці 8 спортивних команд. Підготовка спортсменів експериментальної групи (ЕГ) проводилася за програмою, що розроблена; Навчання контрольної групи (CG) проводилось на регулярній основі. Результати. Виділили провідні ефективні навички роботи чоловічих команд у баскетбольних, волейбольних, міні-футбольних та гандбольних іграх; виділяючи особливості згуртованості кожної команди в цілому, а також індивідуальні та психологічні особливості їхньої вищої нервової діяльності спортсменів. Важливо підкреслити, що соціально-пізнавальна теорія особистості, що описує взаємодію між особистістю, її поведінкою та навколишнім середовищем, свідчить про те, що спортсмени, незалежно від їх темпераменту та розмірів характеру, можуть досягти високих спортивних показників. Вивчення соціально-психологічного середовища команд показує, що емоційна змінна становить 49%, поведінкова - 43%, а когнітивна змінна - 8%. В цілому соціально-психологічний клімат оцінюється як суперечливий, що свідчить про неоднозначні та несумісні відносини між гравцями, а досягнення їх інтересів, цілей та цінностей може призвести до конфліктів різними способами. Висновок. Таким чином, для ефективної розробки та впровадження запропонованої програми автори окреслили та обґрунтували комплекс організаційно-методологічних умов для розробки та впровадження програми формування кваліфікації лідерів кваліфікованих спортсменів у чоловічих спортивних колективах університету. Формуючий експеримент, орієнтований на зміст, ґрунтується на тому, що результативність спортсменів значно покращується відповідно до запропонованої програми.