Психолого-педагогічні аспекти функціонування культуротворчого середовища вищого закладу освіти

Abstract

Стаття присвячена розгляду психолого-педагогічних аспектів функціонування культуротворчого середовища вищого закладу освіти. Визначено, що поняття «культуротворчість» розглядається з позицій інтегративної багатокомпонентної якісної характеристики особистості, що відповідає культурологічній парадигмі освіти (парадигмі людини культури); психолого-педагогічна модель культуротворчого середовища ізоморфно відображає основні взаємопов’язані структурні складники сучасної культури; на теоретичному і практичному рівнях проектування культуротворчого середовища закладена можливість представлення змісту вищої професійної освіти за допомогою категорій «культура» та «культуротворчість» як засобів інтеграції гуманістичних, соціальних і технологічних компонентів культури; освітній процес конструюється як своєрідний культурний акт, в якому студенти і викладачі виступають як суб’єкти творчої діяльності. Методологічну основу дослідження становлять положення культурантропології, які концентрують увагу на проблемах генезису людини як творця і творіння культури у філогенетичному та онтогенетичному змісті. У результаті дослідження визначено методологічні підходи, а саме: середовищний, креативно-евристичний, взаємоцентрований підходи, що базуються на філософських, психологічних і педагогічних положеннях про включення освіти в цілісне середовище як її культуроутворюючого чинника. Взаємоцентрований підхід розглядається як взаємодія суб’єктів освітньої діяльності, в процесі якої пропонуються засоби, спрямовані на розвиток потреб, мотивів, цінностей, що відображаються в самореалізації, саморозвитку та засвоєнні культурних цінностей викладачів і студентів. У дослідженні обґрунтовано принципи: єдності змісту навчальної та дозвіллєвої діяльності, гармонійної взаємодії предметно-просторової організації середовища, реалізації суб’єкт-суб’єктної взаємодії, що визначають успішність функціонування культуротворчого середовища вищого закладу освіти щодо стратегії розвитку освіти, індивідуалізації людини, розкриття і реалізації її життєвих сил, творчого потенціалу, які є фундаментом подальшого розвитку суспільства.