Забур’яненість і продуктивність агрофітоценозів короткоротаційної сівозміни Правобережного Лісостепу України за різних систем основного обробітку і удобрення чорнозему типового

Abstract

Висвітлений вплив чотирьох систем основного обробітку грунту і чотирьох систем удобрення на зміну актуальної і потенційної забур’яненості агрофітоценозів та продуктивності спеціалізованої польової зернопросапної п’ятипільної сівозміни. Встановлено, що найбільш ефективною системою механічного основного обробітку грунту в контролюванні актуальної і потенційної забур’яненості є полицево- безполицева , яка передбачає зяблеву оранку на 25-27 см під соняшник (вноситься гній), чизелювання під кукурудзу (вноситься гній) і сою (відповідно на 25-27 і 16-18 см), а під решту культур сівозміни – дискування на 10-12 см важкими дисковими боронами з внесенням на 1 га ріллі 12 т гною + N95P82K72. Найнижча ефективність регулювання рясності бур’янового компонента в агрофітоценозах сівозміни спостерігається за безполицевого обробітку.