Оцінювання місцевих форм цибулі шалот за комплексом цінних ознак для умов Правобережного Лісостепу України

Abstract

Виділити кращі місцеві форми цибулі шалот за урожайністю, адаптивністю, масою і кількістю цибулин в «гнізді», а також за довжиною листка і їх кількістю в умовах Правобережного Лісостепу України. Методи. Польові, розрахунково-аналітичні. Результати. Встановлено особливості дії чинників навколишнього середовища на урожайність, масу і кількість підземних цибулин, довжину та кількість листків шалоту. Найважчі цибулини у гнізді (26,9 г) формувалися на рослинах місцевої форми Ш-1, яка походила із Київської обл. Найменшу середню масу фіксували у місцевих форм Ш-5 (Київська обл.), Ш-7 (Дніпропетровська обл.), Ш-11 (Чернігіська обл.), Ш-12 (Чернігівська обл.), де цей показник становив відповідно 11,5; 10,7; 10,8 та 11,3 г. Найвищою врожайністю характеризувалися зразки з Київської (Ш-1, Ш-2), Дніпропетровської (Ш-6, Ш-9) та Чернігівської обл. (Ш-10) – відповідно 30,8; 25,4; 19,6; 18,5; 20,3 т / га. У сорту Ліра, який був контролем, цей показник сягав 15,7 т / га. Найнижча урожайність спостерігалася за вирощування зразків Ш-4 (13,1 т / га), Ш-7 (12,3 т / га), Ш-11 (12,3 т / га), Ш-13 13,9 (т / га) та Ш-14 (13,5 т / га). Найкращі показники за кількістю листків та їх довжиною відмічали у місцевих форм із Київської та Чернігівської обл. – відповідно Ш-2 та Ш-10. У середньому один кущ цих зразків мав відповідно 41 і 38 листків, при цьому довжина листка становила 36,2 та 36,6 см. Найкраще пристосованими до умов навколишнього середовища Правобережного Лісостепу України виявився сорт – контроль Ліра і два зразки із Київської (Ш-1 і Ш-2) та Дніпропетровської обл. (Ш-6, Ш-7). Коефіцієнт стабільності Левіса у них дорівнював 1,2, що свідчить про високий ступінь пристосованості, екологічну стабільність, адаптивність до зміни кліматичних умов. Найгірше адаптувалася місцева форма Ш 4 із Київської та Ш-12 Чернігівської обл. У них показник стабільності становив 1,3. Висновки. У результаті проведених досліджень виділено зразки цибулі шалот із великою масою і кількістю підземної цибулини та врожайністю культури, а також найдовшими листками і найбільшою кількістю в умовах Правобережного Лісостепу України. Найкращі результати за масою підземних цибулин (26,9 г) та врожайністю (30,8 т / га) отримали від вирощування зразка походженням із Київської обл. (Ш 1). Однак у «гнізді» формувалося в середньому лише 3-4 цибулини. Найбільша кількість цибулин спостерігалася за вирощування місцевої форми Ш-2 (Київська обл.) Ш-10 (Чернігіська обл.) – 5 шт. Також ці дві форми мали ще найдовші листки та налічували найбільшу їх кількість. На одному кущі цих зразків було відповідно 41 і 38 листків, при цьому довжина листка становила 36,2 і 36,6 см.