Еразивно-виразковий гастрит у поросят (діагностика, лікування та профілактика)

Abstract

Встановлено, що у структурі незаразної патології травного тракту поросят (59,03 %) у 17,95 % випадків діагностують ерозійно-виразковий гастрит. Головними етіологічними чинниками розвитку даної патології у господарстві є генотипова схильність порід дюрок і пентрен, стрес, спричинений відлученням і перегрупуванням та зміна раціону годівлі, що зумовлюють максимальний рівень захворюваності (33,53 %) у період першого етапу дорощування (вік тварин від 28 до 55–60 днів) із зниженням середньодобових приростів маси тіла в 1,4 раза (р˂ 0,05). Ерозійно-виразковий гастрит клінічно характеризується субфебрильною температурою, збільшенням частоти пульсу і дихання, зменшенням/ втратою апетиту, анемічністю слизових оболонок і шкіри та наявністю крові у калі. У хворих поросят встановлено достовірне (р˂ 0,001) зниження вмісту еритроцитів в 1,97 раза, гемоглобіну – в 1,77 раза, гематокритового показника – 1,54 раза на тлі прискорення швидкості осідання еритроцитів в 2,49 раза та лейкоцитозу. Застосування поросятам добавки “Сангровіт” та засобу “Ліпотон” скорочує термін лікування в 1,71 раза (р˂ 0,01), покращує ефективність лікувальних заходів на 10 %, збільшує прирости маси тіла в період лікування в 1,38 раза (р˂ 0,01), впродовж 30 днів після його закінчення – в 1,15 раза (р˂ 0,05), а також зменшує ймовірність рецидивів втричі. Отримані результати можуть бути використані у господарствах для лікування поросят, хворих на еразивно-виразковий гастрит, а також у навчальному процесі.