Порівняльна оцінка забур’яненості агрофітоценозів за різних систем основного обробітку й удобрення чорнозему типового в сівозміні

Abstract

Сегетальна рослинність у сільськогосподарських посівах є лімітуючим чинником у більшості випадків, тому метою досліджень було порівняти чотири системи основного обробітку і чотири системи удобрення за їх протибур’яновою ефективністю та продуктивністю сівозміни. Встановити оптимальне поєднання систем обробітку та удобрення. Чотирирічними (2020–2023 рр.) дослідженнями на чорноземі типовому глибокому малогумусному середньосуглинковому дослідного поля Білоцерківського НАУ встановлено, що в стаціонарній польовій зернопросапній п’ятипільній сівозміні показники забур’яненості істотно не відрізнялися за полицево-дискового (контрольного) і диференційованого (полицево-безполицево-дискового) обробітків. За безполицево-дискового і дискового обробітків вони істотно підвищуються. Закономірних змін актуальної і потенційної забур’яненості залежно від систем удобрення не встановлено. Сира маса однієї бур’янистої рослини найнижча за диференційованого, найвища – за постійного дискового обробітку. Із підвищенням норми внесених добрив вона зростає. За безполицево-дискового і дискового обробітків продуктивність сівозміни істотно зменшується. За виходом сухої речовини товарної продукції агрофітоценозів сівозміни диференційована система обробітку ґрунту перевищує контрольний варіант, проте неістотно (різниця не перевищувала 0,25 т/га за НІР0,05 0,30 т/га). За виходом сухої речовини товарної і нетоварної продукції диференційований обробіток переважав полицево-дисковий (контроль) лише на удобрених ділянках. За збільшення норми удобрення сира маса бур’янів в агрофітоценозах сої і пшениці озимої знижується, а кукурудзи і соняшнику – підвищується.