Шлунково-кишковий стаз травоїдних гризунів і зайцеподібних: методи діагностики та лікування

Abstract

У кваліфікаційній роботі вивчено патогенез, клінічні прояви, методи діагностики, лікування та профілактики шлунково-кишкового стазу (ШКТ) у рослиноїдних гризунів та зайцеподібних. Особливу увагу приділено факторам ризику, зокрема неправильному раціону, стресу, зневодненню, дисбалансу кишкової мікробіоти, обмеження руху, дентальним патологіям. Під час виконання роботи використовували клінічні, рентгенологічні та ультразвукові методи діагностики, а також проводили оцінку ефективності лікування. Основні терапевтичні підходи включали інфузійну терапію, прокінетики,знеболювальні препарати, протиблювотні засоби та гастропротектори. Використано такі препарати, як Серенія, Лідокаїн, Габапентин 300, Стерофундин, Анальгін, Метоклопрамід, Квамател. Встановлено, що важливу роль у терапії та профілактиці відігравала фізична активність, спеціалізований раціон та вібраційний масаж, що стимулює та відновлює перистальтику, а також знижує ризик рецидивів. Тривале вживання твердих кормів спричиняє надмірний ріст коренів зубів і утворення шипів, що супроводжується болем та відмовою від їжі. Фізичне обмеження рухів негативно впливає на кишкову моторику, тоді як активність є профілактичним чинником. Вібраційний масаж покращує кровообіг в стінках кишечника, стимулює скорочення та відновлення функцій. Отримані результати можуть бути використані для впровадження комплексного підходу, що дозволяє знизити рівень летальності, підвищити ефективність ветеринарної допомоги та поінформованість власників про ранні прояви ШКС.