Аналіз стану природно-заповідного фонду Білоцерківщини

Abstract

Території та об’єкти, що знаходяться під охороною, забезпечують збереження біологічного й ландшафтного різноманіття, типових і унікальних природних комплексів та культурної спадщини нашої держави. Для ефективного розвитку регіональної екологічної мережі важливим є здійснення аналізу територіальних та внутрішньоструктурних показників природно-заповідного фонду, виявлення основних проблем його функціонування. У статті наведено результати аналізу сучасного стану природно-заповідного фонду Білоцерківського району Київської області та міста Біла Церква. До складу фонду входять природні об’єкти трьох категорій: 5 заповідних урочищ, 16 заказників, 14 пам’яток природи, а також дві категорії штучних об’єктів: дендрологічний парк, 5 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва. Загальна площа заповідних територій Білоцерківщини становить 3061,15 га (0,47 % від загальної адміністративної площі району). До об'єктів загальнодержавного значення належать ботанічна пам'ятка природи «Круглик» та державний дендрологічний парк «Олександрія» НАНУ – один з найстаріших парків України, який має величезну наукову, історичну та рекреаційну цінність. Значна частина площі заповідних територій припадає на території і об'єкти місцевого значення. За площею і структурою переважають заказники й заповідні урочища, що забезпечують збереження ключових біотопів та окремих видів рослин і тварин. Заповідні урочища Білоцерківщини характеризуються високою флористичною різноманітністю та сприяють збереженню гідрологічного балансу. Заказники місцевого значення (гідрологічні, лісові, орнітологічні, ботанічні) виконують функції збереження окремих складових екосистем. Пам’ятки природи охороняють унікальні насадження, старовікові дерева, природні джерела з болотистими луками. Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва («П’ятигірський», «Томилівський», «Дубовий гай», «Ставищанський», «Чагари») виконують екологічні, естетичні, рекреаційні та культурні функції. На основі проведених досліджень визначено ключові напрями розвитку природно-заповідного фонду регіону: створення нових об'єктів різних категорій; формування екологічної мережі регіону; проведення комплексної інвентаризації об'єктів ПЗФ із залученням науковців; цілеспрямоване виявлення перспективних для заповідання територій тощо.